Що відбувається у темряві. Сергій Жабан. Віялові відключення

Українському сучукрліту

Іди за ним, Маріє! Іди, поки не розрядився ліхтарик, не погасла свічка, не заглухнув генератор. Іди на світло.

Переступай через тазики і міни.

Ослони та рови.

Коробки з ліками й бетонні трикутники, які ні від чого не рятують.

Оминай гострі кути — у будинку та в розмовах. Ніколи не критикуй Порошенка і виставляй уперед руки, коли йдеш у темряві. Минай укріпрайони та туалети, тобі ніколи їх не взяти, ці туалети. Будь обережна: дорога від зали до вхідних дверей (і від Сватового до Валуйок) контролюється котами (та росіянами) (власне, лише котами, бо росіяни не назавжди).

А ти просто йди.

У квартирі темно та страшно, як було страшно християнам, які за мить мали побачити левів. Християни чомусь дуже боялись гастролей цирку дю Солей, а ти, Маріє, не бійся, просто йди.

Згадай: це вже було. У 90-х ти все бачила. Холод, темрява. Замість маєтку в Жмеринці — дача в селі, з дивною любов’ю місцевих до камуфляжного одягу і сякатись прямо на землю. Замість газу та батарей — пічка, чорне донбаське вугілля під полотнами Фрітатти й Джелато — єдине, що ти привезла з мегаполісу. А ще запас дюраселів у шухляді.

Йосип у спортивках рубає надворі дрова. Ти при світлі свічки вариш куліш.

Згадала?

Це все було.

Усе, окрім війни.

А що

якщо

темрява

буде

вічною?

І зима буде вічною? І самотність буде вічною?

Ти нарешті дійшла до вікна. За вікном — уже темні обриси будинків, холодний дощ стукає у шибку. Коробка сірників та свічка у руці.

Війна буде вічною?...

Світло ввімкнули.

***

Ми — боги. Ба навіть більше — ми вищі за богів. На сніданок ми їмо юшку з зубра, гранітне м’ясо з перцем, зеленню та порохом, курячі яйця, червону ікру, виноград з медом, кашу, інкрустовану діамантами, крем без тістечок, тясіцу під шубою, пастижер у власному соку, петрикор з абрикосами. На обід — борщ, на вечерю — віденська кава за журнальними столиками на терасах. Яскраво освітлені зали, безкінечні столи ломляться від наїдків. Для нас грають арфістки та домристки, піаністи й роялісти, шейкери і мілкшейкери, синтезаторники, трубарі, кларнетчики, віртуози музичних трикутників, скрипалі без скрипок, лунають струнні акордеони, контрбубони, церковні дзвони, кік-флейти, карпатські роги. Ми — всесильні, непереможні, впевнені, комунікабельні, уміємо працювати в команді; ми можемо читати думки і реп (думки про реп), пускати з рук вогняні кулі (скляні, водяні, повітряні), перевтілюємось у тварин та російську армію (перевтілюємось у тварин), левітуємо, стрибаємо, чухаємось, горланимо, обіцяємо, заощаджуємо, накопичуємо, виопуклюємо, висновуємо, вможливлюємо, голосуємо за Ющенка, збираємо кришечки, споживаємо відповідально, підтримуємо вітчизняного виробника, віримо в Україну.

Ми — це зірки на небі.

Ми — це 2019 рік.

Ми — кращі роки.

Ми — найкращі, найкрутіші, наймиліші. Ми — боги.

Бо в нашому будинку ніколи не вимикають світло. Ми дивимось на ваші темні вікна і сміємось від пуза. Ахахаха!

Світло вимкнули.

***

Давай до зброї, давай, давай, хутчіш, ааааа, хай йому, пригинай голову, і зааарааааз… тьху ти, землею закидали, недоноски, о, знову, пригинай, пригинай…. ото дало… усі цілі… так якого ви сидите… віскас, давай за покемон і по посадці, по посадці, саша, виходь на гарі, хай дрон піднімає… де мій теплик… куди ти гатиш, вони в правій посадці, работаєм, скоро кабачки підуть, треба продержаться… гаси їх, гаси, давай, давай, давай, нате, нате, отримуйте, отримуйте, за бучу, маріуполь, херсон, ізюм, дохніть, падли, доооохніть!...

Світло ввімкнули

Світло вимкнули

Світло ввімкнули

Світло вимкнули