Війна, кохання, перемога. Дарія Костельнюк
Нехай літають не ракети, а лелеки,
Нехай скоріше буде мирним небо
Ми посмішки свої сховали десь далеко
Лякаємось від звуків без потреби.
Так болить у мене серце,
Коли дивлюсь в очі тата
В душі сліз ціле озерце
Так скучила, хочеться кричати.
І так багато смутку в тих очах
За рідним домом, за сім'єю
Ніколи я не бачила в них страх
Живем з надією лиш однією:
От-от закінчиться війна,
Повернеться додому тато
Повернуться герої,
відбудуються міста
Й ніколи не забудем,
вічно будем пам'ятати...
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
