Війна, кохання, перемога. Анастасія Савченко
Мої слова не чули до сьогодні
Я не кричала їх у потязі до мрій
Той лютий став між обрієм безодні
Моїх останніх слів туманний бій
Чому ти плачеш, я тебе кохаю
Мої вірші сховай у сорочках
Я поруч, доки строки ці читаю
Спиняти буду кров в твоїх руках
Ти серцем вільний, тіло полонили
Ніколи ворог не здолає лють
Ті звірі землю нашу осквернили
Тож звірів цих із Всесвіту зітруть
В нас є печаль, є намір є свобода
Ми щирість ми кохання, ми добро
Ще слава непокірного народа
Не раз підніме гострєє перо!
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
