11-03-2023 Шолом Алейхем (שלום־עליכם‎) 86

Біографія Шолом-Алейхема

Шолом-Алейхем (у перекладі – «мир вам», справжнє прізвище, ім'я та по батькові – Рабинович Соломон Наумович (Шолом Нохумович)) – єврейський письменник, драматург, один із основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш; життя митця було тісно пов'язане з Україною – народився 18 лютого (2 березня) 1859 року в місті Переяславі на Полтавщині (тепер Київська область) у родині дрібного крамаря.

Дитячі роки минули в невеличкому містечку Воронькові Полтавської губернії (тепер село в Бориспільському районі Київської області). Навчався в Хедері – єврейській початковій релігійній школі. Згодом під впливом єврейської просвітницької літератури займався загальною освітою, навчався у повітовій школі.

З 1876 працював домашнім вчителем у єврейського магната, орендаря земель Елімелеха Лоєва. Протягом 1877–1880 в селі Софійці, що на Богуславщині, працював вихователем дочки Ольги магната Елімелеха Лоєва, з якою згодом одружився.

У 1880–1882 Шолом-Алейхем працював громадським рабином у Лубнах. Після одруження з донькою Лоєва у 1883–1887 жив і працював у Білій Церкві.

У 1887–1890, 1893–1905 жив у Києві (він називав його у своїх творах Єгупцем), де займався торговельними справами. Після єврейських погромів у Києві в жовтні 1905 переїхав до Львова (Австро-Угорщина).

Шолом-Алейхем багато подорожував, відвідав Женеву, Лондон, Варшаву, Вільно, Берлін та інші міста світу, де виступав перед своїми читачами. У 1907–1914 жив у Швейцарії та Італії.

У 1915 переїхав до Нью-Йорка.

Шолом-Алейхем помер 13 травня 1916 року в Нью-Йорку (США).

Творчість

Літературна діяльність Шолом-Алейхема розпочалася наприкінці 1870-х, коли у періодичних виданнях було опубліковано кілька кореспонденцій і статей мовою їдиш. Перші художні твори – повість «Два камені» та оповідання «Вибори» (обидва – 1883). Тоді ж уперше підписався псевдонімом Шолом-Алейхем (єврейське вітання – «Мир Вам»).

Поява Шолом-Алейхема знаменувала нову сторінку в розвитку новітньої прози мовою їдиш. Головні герої Шолом-Алейхема – бідні «маленькі люди», котрі, незважаючи на важке, злиденне життя, оптимістично дивляться у майбутнє, з гумором оцінюють своє становище, вірять у справедливість і мудрість Творця. У памфлеті «Суд над Шомером…» (1888) виступив проти засилля бульварної літератури. Започаткував книжкову серію «Єврейську народну бібліотеку».

Першими книжечками серії стали романи Шолом-Алейхема «Стемпеню» (1888) та «Йоселе-Соловей» (1890). Перший твір присвячений фундатору нової єврейської прози Менделе Мойхер-Сфоріму, якого Шолом-Алейхем називає «дідусем Менделе», а себе «онуком». Творчий зв'язок «дідуся» та «онука» простежується у життєписі єврейської громади, у майстерному володінні сатирою, у захисті прав принижених. У циклі «Менахем-Мендл» (1892–1909) Шолом-Алейхем карикатурно показав інший світ – світ наживи, спекуляцій, шахрайства. У 1894 видав першу повість із широко відомого циклу «Тев'є-молочар» (1894–1914). Цей «сільський єврей» з грубою зовнішністю та ніжною душею стає одним із улюблених типів письменника.

Герої дитячих оповідань Шолом-Алейхема, незважаючи на безрадісні умови життя, все ж усміхаються та жартують. Життя дітей відображено в повісті «Хлопчик Мотл» (1907–1916), збірках «Оповідання для дітей» (1886–1916), «Пісня пісень» (1909–1911). Останнім твором своєрідного триптиха (перші два – «Стемпеню» та «Йоселе-Соловей») з життя єврейської художньої інтелігенції став роман «Мандрівні зорі» (1909–1911). Книги Шолом-Алейхема сприймалися як твори, сповнені любові до «маленької» людини, що змальовувалась письменником в ореолі щирого співчуття та сумного гумору.

Після єврейських погромів Шолом-Алейхем виїхав до Львова, а потім у США. У 1907 – до Женеви, де була видана перша частина повісті «Хлопчик Мотл». З 1908 письменник жив у Німеччині, Швейцарії, Австрії, Італії, Данії, знову в США.

В останні роки життя Шолом-Алейхем завершив працю над циклами оповідань «Тев'є-молочар», «Менахем-Мендл», «Хлопчик Мотл». Він написав цикл оповідань, комедію «Крупний виграш», автобіографічний роман «З ярмарку».

Творчість письменника забарвлена українським колоритом, у творах подано описи української природи, використано українську лексику, фольклор.

Більшість подій, про які пише Шолом-Алейхем, відбуваються в Україні. Втім, українські міста та їхнє населення у творах Шолом-Алейхема відіграють хіба що роль декорацій, на тлі яких розгортається драма єврейської громади. Часом він надавав містам і містечкам умовні назви: Київ – Єгупець, Боярка – Бойберик, Одеса – Чорноморськ. Однак навіть окремі штрихи, якими він змальовував оточення єврейської громади, є цінними для нас, бо нанесені рукою очевидця. До того ж вони, переважно, надзвичайно влучні.

Шолом-Алейхем написав десять романів, двадцять п'єс, сотні повістей та оповідань, багато статей. Твори письменника перекладені десятками мов світу. Перше зібрання творів Шолом-Алейхема у чотирьох томах вийшло у світ 1903 року. З нагоди 25-річчя його літературної діяльності ювілейний комітет викупив права на видання його творів у приватних видавців і передав їх автору.

Вшанування пам’яті

У Переяславі розташована садиба-музей Шолом-Алейхема (на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини), відкритий в 1978 на честь 120-річчя з дня народження письменника. У 1997 у Києві було відкрито пам'ятник письменнику; встановлено пам’ятник Шолом-Алейхему у Богуславі, де він перебував неподалік у селі Софійці (1877-1880).

У 1999 Кабінет Міністрів України затвердив рішення Київської міської державної адміністрації про створення музею-квартири Шолом-Алейхема в українській столиці. Відкрили його 2 березня 2009 по вулиці Великій Васильківській, 5а. Водночас сам заклад увійшов до Музею історії Києва.

В Україні ім'я Шолом-Алейхема носять вулиці у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Полтаві, Житомирі, Новограді-Волинському, Чернівцях, Білій Церкві, Броварах. Також є вулиці у містах Бердичів, Броди, Коростень, Збараж, Переяслав, Ніжин, Херсон, Умань, Новомиргород, Сміла, Старокостянтинів (Хмельницька область), Славута (Хмельницької області), Деражня (Хмельницька область), Гайсин, Дрогобич.

На честь Шолом-Алейхема названо один з кратерів на Меркурії.

У 2007 Президент України видав указ «Про відзначення 150-річчя від дня народження Шолом-Алейхема».

13 вересня 2020 в місті Біла Церква відбулось відкриття скульптурної композиції на честь письменника, виготовленої за кошти громадського бюджету міста.

Біографія

Твори

Критика