Два органи як єдиний організм

Два духові музичні інструменти: флейта Пана і трубний орган. Перший – один із найпростіших і найдавніших з усіх існуючих засобів музичної виразовості. Другий – найскладніший і найпотужніший. Дует львівських музикантів – подружжя Ігор та Олена Мацелюх є знаним в усій Східній Європі. Вони з великим успіхом постійно виступають як у себе вдома у рідному Львові, так і по всій Україні, а також у Польщі, Угорщині, Швейцарії, Данії, Франції, Словаччині, Чехії… А нещодавно дует брав участь у Бахівському фестивалі «Bachův varhanní podzim» у місті Брно (Моравія). Їх виступи тут стали своєрідною традицією.

У ці осінні дні Львівський органний дует після успішних виступів закордоном завітав до столиці Буковини, де в колишньому Вірменському соборі постійно звучить один із кращих чеських органів фірми Rieger Kloss. Саме цей красень декілька десятиліть тому збудували у Моравії, яка з давніх часів славиться культурою органного будівництва.

Чернівецька музична громадськість добре знайома зі сольним органним виконавством Олени Мацелюх. Але виступ провідної української органістки у дуеті з таким улюбленим у Румунії, Молдавії, Трансільванії, Угорщині й на Буковині народним інструментом як «най» (бо саме так у нас називають історичну флейту Пана) – викликав справжній захват і здійняв бурю емоцій у Чернівецької філармонійної публіки. У цей вечір концерт дуету Мацелюх зібрав повнісінький зал.

Програма виступу львівських музикантів вражала перш за все своєю вишуканістю. Від вершини епохи бароко, якою є поліфонія Йоганна Себастьяна Баха – до примхливої витонченості французького імпресіонізму Клода Дебюссі; від експериментаторського неофольклоризму 20 ст. угорця Бели Бартока – до повітряно-ажурних віденських вальсів Фріца Крайслера.

Усі стилі та музичні жанри є підвладні цьому злагодженому виконавському дуету. Най в руках Ігора Мацелюха став живою німфою Сирінкс, яка заспівала флейтовими тонами грандіозного велетня трубного органа. У свою чергу керовані руками тендітної Олени Мацелюх тисячі органних труб творили повну ілюзію звучання одразу кількох симфонічних і духових оркестрів...

Львівські музиканти цього вечора тримали публіку в полоні своїх чарів. Щойно ти прилаштував настрій до майже суворої духовності поліфонізму, а тобі дають лише трохи перепочити й кидають у хвилі романтичної музики. Велич минулих епох і стрімкий крок сучасності – усе знайшло свій переконливий вираз у чудовій концертній програмі. Часу на адаптацію до все нових і нових емоцій артисти слухачам практично не давали. Цей музичний калейдоскоп навіть витер часові рамки концерту. В музиці зайвого не буває... А особливо, коли вона твориться справжніми майстрами своєї справи.

Фінал концерту став для публіки цілковитою несподіванкою. Тож спраглий високих мистецьких стандартів буковинський слухач настирливо вимагав своїми оплесками продовження музичного спілкування з прекрасним.

Larisa Khomich