Біографія Марґарет Мітчелл
Марґарет Манерлін Мітчелл – американська письменниця та журналістка, авторка роману-бестселера «Звіяні вітром» – народилася 8 листопада 1900 року в Атланті, штат Джорджія (США), в родині адвоката Юджина Мітчелла, який був ще й істориком-краєзнавцем, і Марії Ізабелли, часто згадуваною, як Мейбелл, яка була однією з перших леді Атланти, учасницею різноманітних благодійних товариств і активною суфражисткою – прихильницею раннього різновиду фемінізму. У неї було два брати, Рассел Стівенс Мітчелл, який помер у дитинстві в 1894, і Олександр Стівенс Мітчелл, що народився в 1896.
Дитинство Марґарет минуло в оточенні ветеранів Громадянської війни і родичів по материнській лінії, які жили під час війни. Вразлива дитина завжди захоплювався історіями про Громадянську війну, які розповідали батьки.
Почавши навчання, вона спочатку відвідує Вашингтонську семінарію в Атланті, потім у 1918 вступає до престижного жіночого Смітського коледжу в штаті Массачусетс. Не закінчивши його, повернулася в рідне місто, отримавши звістку про смерть матері від великої пандемії «іспанського» грипу в 1918 (Мітчелл пізніше використовує цю важливу сцену зі свого життя, щоб інсценувати трагедію Скарлетт, яка дізналася про смерть матері від тифу, коли вона повернулася на плантацію Тари).
У 1922 під ім'ям Пеггі (її шкільне прізвисько) Мітчелл починає роботу журналістки, вона стала провідним репортером газети «Атланта Джорнал».
Того ж року вона виходить заміж за Беррі Кіннарда Апшоу. Перший шлюб Марґарет Мітчелл тривав всього лише 10 місяців. Беррі був схильний до випивки. Він частенько бив Марґарет. А одного разу, заставши свого благовірного з покоївкою, Марґарет, не замислюючись, подала на розлучення. Про це ще багато років опісля продовжували пліткувати її родичі: з усіх поколінь дружин в їх сімействі Марґарет стала першою, хто дозволила собі розлучення. На початку XX століття розлучення в південних штатах Америки було нонсенсом. Але Марґарет не злякали судові зволікання і бюрократичні перешкоди. У 1924 вона повернула собі дівоче прізвище.
Другим чоловіком Марґарет став Джон Марш – давній шанувальник, закоханий в неї вже багато років. Заради Марґарет Джон покинув високооплачувану роботу в Вашингтоні і переїхав до Атланти. У 1925 Марґарет і Джон одружилися. Марґарет пішла з газетного бізнесу, щоб зайнятися літературною творчістю.
З 1926 по 1933 Марґарет писала свою книгу, абсолютно не будучи впевненою у своєму творінні. Надруковані сторінки вона ховала і не показувала навіть чоловікові. Їй здавалося, що вона займається «аматорською нісенітницею», а погане самопочуття накладало свій відбиток на рукопис: не випадково Марґарет почала роман з останньої глави, з розв'язки, з трагічного фіналу: розриву відносин Скарлетт та Ретта Батлера.
До 1933 Марґарет практично завершила свій роман … і сховала його серед купи журналів та іншої макулатури. І тільки через два роки, коли в Атланту приїхав Гарольд Летем, представник найбільшого американського видавничого дому «Макміллан», що подорожував по країні в пошуках нових літературних талантів, подруга вмовила Марґарет віддати йому рукопис твору (колишня назва – «Завтра – інший день»). Протягом наступного року Мітчелл провела кропітку роботу над текстом, особливу увагу звертаючи на історичні деталі і дати. Назва змінюється на «Звіяні вітром» (рядок з вірша «Non Sum Qualis eram Bonae Sub Regno Cynarae» Ернеста Доусона). Роман «Звіяні вітром» вперше був опублікований 30 червня 1936 і супроводжувався величезною рекламною кампанією, в якій активну роль брала сама Мітчелл.
У 1937 книга отримала Пулітцерівську премію.
Авторка сама серйозно займалася справами щодо продажу роману, встановлюючи права і відрахування, контролюючи видання на інших мовах.
Незважаючи на численні прохання шанувальників, Марґарет Мітчелл не написала більше жодної книги.
11 серпня 1949 року по дорозі в кіно Марґарет Мітчелл збив автомобіль (водій, який раніше працював таксистом; звідси нерідкі помилкові твердження, що її збило таксі), і через 5 днів (16 серпня 1949 року) вона померла, не приходячи до тями.
Поховали Марґарет Мітчелл на Оуклендському кладовищі, поряд з могилами батьків і брата. Чоловік Марґарет, Джон Марш, помер від серцевого нападу, переживши дружину всього на три роки, у 1952 році. Він був похований поруч із дружиною.
Твори
Критика