Дорошенко Катерина. Вчитель, який змінив моє життя
«Війна…» — саме це слово я почула вперше, коли прокинулася вранці 24 лютого 2022 року. Перші секунди я мовчала і те, що вимовила, було «Як?..». Я не могла повірити, що країна, з якою колись ми були майже одним цілим, не змогла виконати свою обіцянку — захищати нас. Я зрозуміла, що в нас немає іншого виходу, як перемогти та довести всьому світу, що ми — незламна нація! Прикладом цього є те, що українці не впали у відчай, вони не побоялися висловлювати свою думку та захищати рідну країну. Всі, як один, почали допомагати визволяти Україну — кожен міг знайте своєї місце: одні стали до лав ЗСУ, інші – рятували життя, решта — почали волонтерити.
Відтоді я пишаюся своєю країною, своєю нацією. На це є багато підстав, але головне те, що українці могли здатися, та вони не зробили цього. Вони стали на захист, багато пожертвувало своїм життям, але обрали незалежність і свій рідний прапор.
Справжні герої-українці стали моїми вчителями у період війни, вони навчили мене ніколи не здаватися, йти вперед, цінувати те, що маю, розуміти сенс життя та не тільки вірити, а й докладати усі свої сили, щоб наблизити перемогу. Дякую вам за науку. Я здібна учениця, я засвоїла ваші уроки , і зараз своїми діями на відмінно складаю екзамен на справжнього патріота своєї країни, вільної і незалежної України.
Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»
