Історія, втілена у камені та фресках: церква Спаса на Берестові як живий архітектурний шедевр

За лаврськими мурами, на валах Печерської фортеці, розташована церква Спаса на Берестові. Вона включена до списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО, що свідчить про її значну культурну цінність. Церква Спаса на Берестові – одна з небагатьох унікальних архітектурних пам’яток, що збереглася з княжої доби. Сповнена таємниць, ця святиня запрошуює нас у подорож через віки: від фундаментів втраченої частини церкви, що віддзеркалюють велич оригіналу, який перевершує сучасні розміри, до дивовижних фресок і розписів грецьких майстрів усередині цього архітектурного дива.

Унікальна пам'ятка історії: церква Спаса на Берестові

Берестів, колишня околиця Києва, де тепер розташована частина Верхньої лаври, протягом віків служила заміською резиденцією київських князів. Мурований палац, зведений тут Володимиром Великим, був не лише місцем його проживання, але й, за літописами, став місцем останнього спочинку. Пізніше у цьому палаці жили Ярослав Мудрий, Святослав та Всеволод Ярославичі, Володимир Мономах та інші князі. Хоча сам палац тепер вже не існує, проте неподалік від того місця збереглася церква, зведена за часів правління Володимира Мономаха (приблизно між 1113 та 1125 роками) – Спасо-Преображенський храм, відомий також як церква Спаса на Берестові.

Церква Спаса на Берестові будувалася як усипальниця для княжого роду Мономаховичів. У літописі вказується, що в ній були поховані дочка Мономаха Євфимія (1138 р.), його син Юрій Долгорукий (1157 р.), який тричі був Київським князем і помер, отруєний боярами; тут було поховано його онука Гліба (1171 р.). За традицією того часу церкву Спаса на Берестові побудували у візантійських формах з одним верхом і трьома боковими притворами, що було характерно для інших церков того періоду. 

Випробування часу та історії: руйнації і відновлення

Час та іноземні загарбники неодноразово піддавали храм руйнуванню. У 1240 році його зруйнували татаро-монгольські війська хана Батия, у 1482 році значна частина вцілілих стін впала під час спустошливого нападу кримського хана Менглі І Гірея на Київ. Протягом понад століття храм перебував у руїнах, аж до того моменту, коли видатний православний митрополит Петро Могила взявся за його відновлення у період з 1640 по 1643 роки. У цей час церква Спаса на Берестові почала трансформуватися з візантійського стилю на бароковий. Реконструкцію у стилі ренесансу з елементами українського бароко, коли цей стиль ще тільки народжувався, на думку деяких дослідників, виконав італійський архітектор і скульптор Октавіано Манчіні, котрий на той час перебував на службі у Петра Могили.

З початком спорудження Київської фортеці у 1706 році практично впритул до церкви насипали земляний вал, що став основою для формування Спаського бастіону, одного з дев'яти бастіонів Печерської цитаделі. Ця ситуація призвела до проблеми з відводом води від церкви, що спричинило появу зайвої вологи всередині храму.

Наступний капітальний ремонт храму відбувся у 1750-х роках. Тоді церква отримала п’ять бань і прибудовані каплиці. А в 1813-1814 роках київський архітектор Андрій Меленський прибудував до храму триярусну муровану дзвіницю у стилі класицизму, і він набув свого теперішнього вигляду. Слід зазначити, що первісно храм був більший, ніж нині – його оригінальні підмурки чітко видно, оскільки вони були консервовані.

У період з 1909 по 1914 роки під керівництвом архітектора Петра Покришкіна проводилися роботи з реставрації, під час яких було зрізано частину земляного валу Спаського бастіону, а також проведено археологічні розкопки фундаментів втраченої частини церкви.

Протягом радянського періоду храм служив об'єктом музейного призначення, там не проводилися релігійні служби. Там навіть не було ніякого складу для зберігання, що суперечило звичайній практиці радянської влади.

У 2017–2019 роках церкву Спаса на Берестові реставрували за проєктом архітекторки Тетяни Філіппової. Водночас проходило упорядкування території навколо храму та Спаського бастіону, які виконали архітектори Анастасія Стрижевська, Артем Додонов та Олександра Уртюкова з архітектурного бюро AER. Меценатом проєкту став В’ячеслав Москалевський, який дав на реставрацію 50 мільйонів гривень. Загалом реконструкція пройшла досить успішно, перетворивши колись занедбану територію та церкву на захоплюючу туристичну локацію Києва.

Фрески та настінний живопис церкви

Окрасою та однією з визначних особливостей церкви Спаса на Берестові є його настінний живопис, який представляє собою фрески та розписи, виконані на замовлення грецькими майстрами у XII та XVII століттях. Запрошені митрополитом Петром Могилою, як і раніше князем Володимиром Мономахом, грецькі художники створили унікальну художню симфонію, де кожен куточок внутрішніх приміщень храму наповнений красою та глибоким змістом. Їхня робота не поступається вишуканістю розписам храмів Південної Буковини та Молдови, а нерідко взаємодіє за тематикою та стилем з візантійськими розписами готичних церков у містах Краків, Люблін і Сандомир, що у сучасній Польщі. 

На фресці під назвою "Моління", або "Дар Петра Могили", зображено самого митрополита. У цьому творі відображено Петра Могилу, який стоїть на колінах та підносить Христу відбудований храм. Ця фреска, створена грецькими майстрами у 1644 році, є втіленням візантійської традиції.

Крім того, у 1970 році за розписом XVII століття було виявлено ще одну велику цінність – фреску "Чудесний лов риби" XII століття. Це справжнє диво, що їй вдалося вціліти після численних руйнувань і перебудов храму. Фреска відтворює епізод із Євангелія, де Христос являється апостолам на Тиверіадському озері, відобразивши чотирьох апостолів, які ловлять рибу, й Ісуса Христа, котрий чекає на березі. 

Спас на Берестові: культурна спадщина й архітектурна елегантність

Сьогодні церква Спаса на Берестові продовжує зачаровувати своїх відвідувачів. Це не лише історична пам'ятка архітектури, але й частка духовної спадщини, до якої є можливість доторкнутися у наш час. Це місце, де культурна спадщина поєднується з вірою та архітектурною витонченістю, створюючи унікальну гармонію, що приваблює паломників і любителів історії з усього світу.

Церква Спаса на Берестові – свідок важливих історичних подій. Її стіни не лише вражають величчю, але й несуть на собі сліди минулих епох. Сучасна реставрація дозволяє відчути дух минулого та насолоджуватися красою цього унікального об'єкта. Збережені фрески XII століття, розташовані всередині храму, як-от "Чудесний лов риби", стали непересічним дивом, яке збереглося всупереч випробуванням часу та війнам. 

Таким чином, подорож до церкви Спаса на Берестові – це подорож у минуле, де історія оживає у вигляді кам'яної архітектури та фресок. Це місце, де сучасність поєднується з минулим і  розповідає свою унікальну історію.

Читайте також: Запрестольний хрест Петра Могили: шедевр ювелірного мистецтва та історична реліквія

.