Український Версаль: історія палацу Петра Чечеля у Самчиках
На відстані 16 кілометрів від Старокостянтинова, в самому серці України, розташоване чарівне село Самчики, відоме своїм вражаючим палацово-парковим ансамблем, що вважається справжнім "українським Версалем". Історія цього місця налічує століття, а його архітектурна краса та розкіш заворожують кожного, хто ступає на його територію.
Архітектурний скарб України: палац Петра Чечеля у Самчиках
До 1545 року це мальовниче село називалося Замчики, ймовірно, походженням від старовинних замчиськ. У XVIII столітті Ян Хоєцький стає власником цих земель і засновує маєток, який ми знаємо як Самчики. Проте справжній розквіт і перетворення в резиденцію відбулися при полковнику Петрі Чечелі (1754 — 1843 рр.), гайсинському старості, який у 1790-х роках купив у Старокостянтинівському повіті кільканадцять сіл (у тому числі й Самчики), де і облаштував свою резиденцію. Відтоді і розпочалася історія цього неперевершеного палацового ансамблю.
Після поразки польського повстання у 1863 році, в якому сім'я Чечелів взяла активну участь, їхню садибу конфіскував царський уряд та продав з молотка. У 1870 році новим власником Самчиків став І. А. Угрімов (1837-1905 роки). Сімейство Угрімових підтримувало тісні зв'язки з численними видатними громадськими діячами другої половини 19 століття.
У 1904 році садибу в Самчиках придбав М. П. Шестаков (1856-1926), який обіймав посаду голови "Південноросійського товариства заохочення землеробства і промисловості", а також був членом правління Всеросійського товариства цукрозаводів. Він володів ним до 1918 року.
Після революційних подій садиба Чечеля у Самчиках дивом уціліла.
Особливості архітектури та інтер'єру
Зведений у 1785 році в стилі зрілого класицизму за проектом польського архітектора Якуба Кубицького, одноповерховий палац уособлює кращі традиції стародавньої Греції. Головний вхід прикрашений шістьма колонами, а на фронтоні вишукано представлені Деметра – богиня землеробства та достатку, і Афродіта – богиня кохання та вроди. В овалі знаходиться герб Чечелів - Єліта – з трьома перехрещеними турнірними списами. До речі, цей герб також прикрашав і Проскурів.
Палац вражає своєю чіткою симетрично-осьовою композицією, вираженою суворістю і стриманістю архітектурних форм, і є визнаним шедевром архітекторів і паркобудівничих. Завдяки майстерній роботі з дизайну, палац гармонійно вписується в ландшафт з дотриманням усіх канонів паркової архітектури. Це була оригінальна ідея полковника Петра Чечеля, першого власника палацу. Цікаво відзначити, що споруда майже не зазнала змін з кінця XVIII століття.
Палац прикрашають величні зали - Велика Червона, Кругла Блакитна, Римська. Кожна з них вражає декоративністю, де ліпнина, розетки, фриз, набірні паркети та рельєфні композиції на міфологічні теми взаємодіють, створюючи неповторний ефект.
Найбільшою прикрасою палацу є Японський кабінет, де стіни та стеля розписані сюжетними картинками в японському стилі, які доповнені відповідними орнаментами, ієрогліфами та символічними знаками.
Розпис стін тут складається з трьох рівнів. Нижній рівень включає панель з декоративним візерунком, що частково збережений. На середньому рівні повторюється сюжет з вазоном із хризантемами, який вписаний у фігурну раму. Верхній рівень розпису вражає різноманіттям сюжетів: зображення самураїв у вбранні періоду Едо з мечами, японка з парасолькою, чубатий журавель, дракони, метелики, рослинні та геометричні візерунки, ієрогліфи. Згідно з розповідями місцевих мешканців, у ніші навпроти дверей колись стояла скульптура Будди.
Важливо відзначити, що цей унікальний кабінет єдиний в Україні, що зберігся у первинному вигляді до наших дніві та залишається видатною пам’яткою європейського орієнталізму початку XIX століття.
В кімнаті досі зберігається оригінальний паркет, який виготовили майстри з Німеччини.
Один із найцікавіших архітектурних елементів в маєтку - китайський будиночок, унікальний серед маєтків України, який збережено до наших часів. Він є другим в Україні серед всієї культурної спадщини, якщо враховувати китайський палац в Золочеві. Назва будинку походить від його характерного даху, що вдало відтворює образ китайської пагоди, додаючи специфічний елемент екзотики та мистецтва до архітектурного ансамблю маєтку.
Парк у Самчиках: жива палітра пейзажного мистецтва
Нерозривно переплітається з палацом у Самчиках і великий парк, створений видатним пейзажним архітектором Діонісієм Макклером на 16 га землі. Цей ірландець за походженням, який навчався в Лондоні, переїхав на Волинь у 1792 році, і протягом шістдесяти (!) років створив 45 парків на Волині і Поділлі на замовлення поміщиків. Парк у Самчиках є однією з його найвидатніших робіт, що збереглася до наших днів.
Парк у Самчиках вражає своєю унікальністю. Цей природний ансамбль багатий на цікаву та рідкісну флору, розкидану на багатьох гектарах. Тут росте 287 порід та видів дерев і кущів, серед яких можна відзначити липу канадську широколисту, європейську ялину, а також тайгову або повислу.
Парк був закладено у двох стилях - французькому регулярному та англійському пейзажному. Цікаво, що французький регулярний стиль в Україні зберігся лише у Самчиках і передував англійському. Коли Петро Чечель викупив маєток і розпочав будівництво палацу, він перепланував парк відповідно до моди того часу - у англійському пейзажному стилі.
Від історії до сучасності
І сьогодні палацово-парковий ансамбль у Самчиках сповнений життям. Це не лише архітектурний шедевр, але й центр культурних подій, де відбуваються різноманітні фестивалі, його відвідують численні туристи. З 1999 року територія історико-культурного заповідника «Самчики» стала місцем проведення театралізованих екскурсій за участю місцевої школи. Ці екскурсії, засновані на достовірних історичних фактах, розкривають атмосферу минулого маєтку. Свідчення одного із синів власника маєтку Угрімова, який свої спогади про Самчики начитував у радянському державному архіві в москві у 1956 році, стають частиною цієї унікальної історії.
Цей палац у Самчиках залишається не лише свідком величі минулого, але й живим свідченням вміння архітекторів та ландшафтних дизайнерів створювати твори мистецтва, які стали невід'ємною частиною культурної спадщини України.
Палац і парк Петра Чечеля стали не лише місцевою архітектурною прикрасою, але й своєрідною книгою історії, де кожна сторінка розповідає про великі події та видатних людей, що перетинали його пороги. Як "український Версаль", цей ансамбль привертає увагу своєю унікальністю, де кожен елемент віддзеркалює культурні, історичні та архітектурні традиції свого часу.
