Анастасія Вовк. Конкурс драбблів
Позивний
Якби вона була військовою, який взяла би позивний? На передовій вона опинилась незаплановано, спочатку збиралась у шпиталь.
Земля вчергове здригнулася від московитського снаряду. Її притисло до бійців, які пліч-о-пліч сиділи у вузькому бліндажі. На її бліде обличчя і схвильоване дихання, що залоскотало їм шиї, ніхто не звернув уваги — посеред вибухів і криків побратими занесли пораненого.
Немов загіпнотизована подалась до кривавого струмка. Розрив м’яких тканин і артерій… Ледь не торкнулась — грубо відштовхнули дужі руки в пікселі. Вона аж заклякла від незвичної зухвалості. Тим часом ті самі руки вправно затягнули турнікет. Ні, їй не обзавестися позивним, бо тут ніхто не покличе Смерть.
