Багатомовність: перевага у навчанні чи фактор ризику?

Багатомовність: перевага у навчанні чи фактор ризику?

Авторка: Алєксандра Манкаріос

У більшості шкільних класів у Німеччині навчаються діти та підлітки, які вдома не розмовляють (тільки) німецькою мовою. Їхня «міграційна багатомовність» часто розглядається як фактор ризику. Однак різні дослідження показують, що варто розглядати ці мовні знання як перевагу і використовувати їх у навчанні більш інтенсивно. Шкільний портал Фонду Роберта Боша (найбільша німецькомовна онлайн-платформа з питань розвитку шкіл та навчання) пропонує огляд результатів досліджень.

У світі говорять між 6500 і 7000 мовами — багатомовність є нормальним станом для людини. Проте в Німеччині довгий час домінувало протилежне уявлення про бажану норму: діти мали виховуватись однією мовою, а вивчати інші тільки в школі. «Найвищі мовні досягнення можливі тільки для одномовних», — писав у 1910 році активний у сфері мовної політики духовний діяч Едуард Блохер. Сучасні дослідження багатомовности показують зовсім іншу картину: дітям не завдає шкоди, якщо вони виростають у багатомовному середовищі — навпаки.

Однак термін «багатомовність» охоплює різноманітні досвіди вивчення мов. Наскільки добре молодь вивчає мови, залежить від багатьох факторів, як-от вік першої зустрічі з мовою, наскільки багатого мовного впливу вони зазнають і які мови вони часто використовують. Залежно від того, як ці фактори взаємодіють, можуть виникати різні cпіввідношення мов. У деяких сім’ях іммігрантів діти, які переважно спілкуються німецькою мовою, майже не можуть говорити зі своїми бабусями та дідусями рідною мовою останніх. Інші вільно володіють двома або більше мовами.

Скільки учнів є багатомовними?

Усього в Німеччині близько шести з десяти дітей вдома говорять виключно німецькою мовою (61,5%), — такі дані наводить Інститут розвитку якости освіти у 2021 році для початкової освіти. У 2016 році цей показник становив майже 73%, а у 2011 році навіть був близько 84%. Водночас зросла частка дітей, які вдома часом або ніколи не говорять німецькою мовою — у 2021 році цей показник склав відповідно 36,2% і 2,3%. Протягом десяти років відбулося зростання приблизно на 21% та 1,4%.

За даними перепису населення 2021 року, з 22,3 мільйонів осіб з міграційним корінням у Німеччині, 7,2 мільйони (32%) говорять вдома виключно, а ще 3,1 мільйони (14%) переважно німецькою мовою. Майже половина (49%) всіх осіб з міграційним корінням є багатомовними і вдома говорять як німецькою, так і (принаймні) ще однією мовою. Окрім німецької, найбільш вживаною мовою є турецька (8%), за нею слідують російська (7%) і арабська (5%).

Проте частка учнів четвертих класів, які вдома часом або ніколи не говорять німецькою, різна в різних регіонах. У Бремені вона найвища в країні згідно з даними Інституту розвитку якости освіти: приблизно 53 відсотки дітей у четвертому класі іноді говорять німецькою вдома, у Тюринґії цей відсоток є найнижчим і становить майже 20 відсотків.

Які питання розглядають дослідження багатомовности?

Протягом десятиліть дослідження багатомовности зосереджувалися на різних темах. Наприклад, вже давно досліджується, як діти вивчають і використовують кілька мов. Проте лише кілька останніх років досліджується, яку роль відіграє багатомовність у контексті освіти, зокрема, в дитячих садках або школах.

Часто міграційна багатомовність розглядається як фактор ризику, коли учні повноцінно не володіють ні мовою країни свого походження, ні німецькою мовою. Порівняльні дослідження в галузі освіти показують, що діти з міграційним походженням в середньому досягають менших успіхів, ніж діти без міграційного походження. Однак багато з цих учнів, окрім обмежених знань німецької мови, також мають інші фактори, які за статистикою мають негативний вплив на успішність у навчанні, зокрема низький соціоекономічний статус та низький рівень освіти батьків.

Однак дослідження дуже чітко показують одне: людський мозок здатен дуже добре вивчати більше однієї мови від народження — за умови, що він отримує достатньо інформації.

На практиці тут немає гарантії успіху. Це підтверджує дедалі більша кількість дітей, які переважно розмовляють не німецькою вдома. В федеральних землях Західної Німеччини їх частка, за даними державного моніторингу систем дошкільної освіти, серед дітей віком від трьох років до вступу до школи становить 23%, у Cхідній Німеччині (включно з Берліном) — трохи менше 14%. Без ранньої мовної підтримки ці діти не володіють достатньо добре німецькою, коли починають школу, щоб можна було засвоювати уроки. Іншими словами, потенційні переваги багатомовности не реалізуються через те, що одна або обидві мови не вивчаються достатньо.

Проєкт «Мовна освіта та багатомовність» в Гамбурзькому університеті надав чимало корисної інформації про роль багатомовности в школах. Він охоплював різні дослідження 2013–2020 років, які вивчали роль багатомовности в системі освіти та мали на меті розробити практичні підходи.

Як багатомовність впливає на навчання?

Багатомовність часто супроводжується вищою мовною свідомістю. Наприклад, гамбурзьке дослідження показало, що багатомовні діти можуть рефлексувати про мову на більш високому рівні наприкінці початкової школи, ніж одномовні діти такого ж віку. Ці навички аналізу мови можна використовувати як ресурс для навчання.

Якщо вдається враховувати багатомовність учнів під час занять, діти та підлітки отримують не лише мовні, а й академічні вигоди. Можливість застосовувати свої мовні навички на уроці також позитивно впливає на мотивацію учнів та їхню готовність до праці. Проєкт не виявив негативних наслідків від врахування багатомовности.

2008 року дослідження досягнень у вивченні німецької та англійської мов серед учнів шкіл у Німеччині (DESI — Deutsch Englisch Schülerleistungen International) також показало, що багатомовність позитивно впливає на вивчення іноземних мов. Для учнів, які вже вивчили німецьку як другу або іноземну мову, вивчення англійської як іноземної стає простішим. Зростання у багатомовній родині, за інших однакових умов навчання, таких як соціяльне середовище або когнітивні здібності, пов’язане з перевагою у швидкості вивчення мови, що становить принаймні половину шкільного року.

Як вчителям працювати з багатомовними учнями?

Багатомовні вірші, порівняння мов, написи різними мовами, історії з картинками — в школі існує безліч можливостей активно використовувати багатомовність учнів у навчанні. Багато з цього досліджено в рамках проєкту «MIKS — Багатомовність як простір міжкультурного розвитку школи» в рамках гамбурзького дослідження. Залучені школи розробили методики використання багатомовности з дидактичною метою. Їхні концепції об’єднують різні аспекти мовної освіти: дидактика багатомовности, навчання німецької як другої мови та її використання як мови навчання, навчання читанню та письму, вивчення рідних мов, вивчення іноземних мов.

Вчителі здобули більше впевнености завдяки цьому процесу, багато хто з них після цього краще впоралися з використанням багатомовности дітей у навчальному процесі — наприклад, під час порівняння мов вони довіряли дітям, коли ті розповідали про мови, якими вчителі не володіли.

Наскільки поширені уроки мови країни походження?

Дослідження показують: чим краще діти та підлітки володіють письмовою мовою свого походження, тим краще вони навчаються німецькій мові. За словами гамбурзьких науковців, «Ті, хто добре вміють писати однією мовою, у дослідженні добре навчаються іншим мовам». Результат свідчить про необхідність розширення можливостей навчання рідної мови, оскільки багатомовні діти та підлітки рідко здобувають компетентності писемного мовлення у своїй рідній мові.

Проте пропозиції щодо навчання рідної мови в різних федеральних землях значно відрізняються і переважно існують в початковій школі. У багатьох землях, крім — організованих місцевою владою — курсів у школах, також є навчальні пропозиції від консульств, але зміст таких курсів майже не підлягає контролю з боку місцевої влади. Деякі землі пропонують лише один із варіянтів, тоді як у Саксонії—Ангальт навіть немає навчання мови країни походження, а в Тюринґії існують лише позашкільні курси.

Також сильно відрізняється спектр мов. Учні з Північного Райну — Вестфалії можуть відвідувати державні курси з навчання 28 рідних мов, тоді як у Меклєнбурзі — Передній Померанії є лише польська. Загалом, протягом 2019–2020 навчального року за даними Медійної служби з інтеграції — проєкту Ради з міграції — приблизно 140 000 учнів відвідували курси рідної мови.

Статтю вперше було опубліковано німецькою мовою на сайті Німецького шкільного порталу Фонду Роберта Боша 24 жовтня 2022 року.

Переклала Марія Яшаєва


Читати також