Біографія Альберта Мальца
Альберт Мальц – американський письменник і сценарист – народився 28 жовтня 1908 року в Брукліні, Нью–Йорк, у єврейській родині.
Здобув освіту в Колумбійському університеті та Єльській драматургічній школі. Працював сценаристом у Театральній спілці на початку 1930-х. Перший із 18 сценаріїв для Голлівуду написав у 1932. У Театральній спілці познайомився зі своєю майбутньою дружиною, поетесою і журналісткою Маргарет Ларкін, з якою одружився 1937 року. У 1938 отримав Премію імені О. Генрі за оповідання «Найщасливіша людина у світі» (The Happiest Man on Earth), опубліковане в Harper's Magazine, а в 1941 – за оповідання «Вечір у джунглях» (Afternoon in the Jungle, журнал The New Yorker).
Перший роман Мальца – «Глибоке джерело» (The Underground Stream, 1940) оснований на реальних фактах – викраденні робітника, профспілкового активіста групою «Чорний легіон». У 1944 опублікував роман «Хрест і стріла» (The Cross and the Arrow), що став бестселером.
З початку Другої світової війни Альберт Мальц працював сценаристом у Голлівуді, був номінований на премію «Оскар» за написання адаптованого сценарію до фільму 1945 року «Гордість морпіхів» (Pride of the Marines).
У 1947 серед «голлівудської десятки» (списку акторів та інших діячів кіно, занесених до чорного списку Комісією з розслідування антиамериканської діяльності в епоху маккартизму) зазнав переслідувань і був засуджений до року в'язниці та штрафу в 1000 доларів. Роман «Подорож Саймона Макківера» (The Journey of Simon McKeever, 1949) розповідає історію літньої людини в пошуках сенсу життя. У 1951 його сценарій фільму «Зламана стріла» (Broken Arrow) завоював премію Гільдії письменників Америки за найкращий американський драматичний твір, однак, оскільки на той час Мальц був занесений до «чорного списку» маккартистів, і щоб його сценарій не був забракований, свій підпис під ним поставив Майкл Бленкфорт, який і отримав премію. Лише в 1991, посмертно, рішенням Гільдії письменників було відновлено авторство Мальца.
Вийшовши на свободу, Мальц оселився в Мехіко, де продовжував писати. Пережите під час судового процесу і тюремного ув'язнення відобразилося в п'єсі «Справа Моррісона» (The Morrison Case, 1952) і в романі «Довгий день у короткому житті» (A Long Day in a Short Life, 1957). Повість «Одного разу в січні» (A Tale of One January), яку не опублікували в США, розповідає про втечу ув'язнених з Освенцима.
Альберт Мальц помер 26 квітня 1985 року в Лос-Анджелесі після повторного інсульту. За свідченням друзів, останні місяці життя Мальц працював по 10–12 годин на день, щоб завершити свій останній роман «Бель канто» (Bel Canto, не опубліковано), присвячений руху Опору у Франції.
Окремі твори А. Мальца українською мовою переклали Н. Хоруженко, Л. Солонько.
Твори
Критика
