Лі Ольгерсон. Конкурс одноактних п'єс

П’єса на одну дію

“Спіритичний сеанс, або запитання до карт”

Дійові особи:

                                 

Тарологиня (Аврора)

Дівчина (Марія)

На сцені стоїть столик і два стільці один проти одного. На столику свічки й колоди карт. За столом сидить тарологиня. Неспішно дістає сірники і запалює свічку, знімає з шиї намисто, перебирає намистинки, складає руки в молитовному жесті, заплющує очі, щось шепоче. Лунає стукіт у двері. Тарологиня розплющує очі й повертає голову.

Тарологиня. Увійдіть!

(На сцені перед столиком з'являється дівчина, рішуче підходить до стола, далі вагається, проте різко сідає на стілець навпроти тарологині)

Дівчина. (обережно) Добридень!

Тарологиня. І вам добридень! З чим прийшли? 

Дівчина. З чим?

Тарологиня. Що вас до мене привело? Який ваш запит? 

Дівчина. Хочу знати, що буде…

Тарологиня.(Зацікавлено роздивляється дівчину) Це не запит.

Дівчина. А що ж тоді запит?

Тарологиня. Запит - це те конкретне, що ви хочете отримати після консультації у мене. Іншими словами вирішення вашої ситуації. Якою б вона не була. Тож… Який тепер ваш запит?

Дівчина. Ну… А можна різні сфери життя?

Тарологиня. (Робить спонукальний жест рукою. Починає тасувати карти.)

Дівчина. Про особисте життя. Один хлопець… Він… Ми давно не бачилися, і тут він знову з'явився… Які в нього до мене почуття? І чи будемо ми разом?

Тарологиня. І це по-вашому запит?

Дівчина. А хіба ні?

Тарологиня. (Викладає декілька карт) З ваших слів незрозуміло, ви хочете просто чимось поцікавитись, чи вам не байдужа конкретна людина…

Дівчина. А як же зазвичай…

Тарологиня. (Перебиває її) Щодо його почуттів: аби зрозуміти, що людина до вас почуває, потрібно, щоб вона хоч якось проявлялася, діяла… Тим більше, це чоловік.

Дівчина. Карти кажуть, що він не проявляється?

Тарологиня. Це мені кажуть ваші розмиті запитання. А карти говорять про те, що ви слухаєте кого завгодно, тільки не себе…

Дівчина. Ну, як це кого завгодно?

Тарологиня. Чого ж тоді ви тут? Ладні почути будь-що від малознайомої людини? А ви готові до того, що може проявитися?

Дівчина. А що… може проявитися?

Тарологиня. (Піднявши руку). Прочитаю, що скажуть карти. Так… Ага…Ого…

Дівчина. Що?!

Тарологиня. (Підморгуючи) Жартую.

Дівчина. То що ж кажуть карти?

Тарологиня. Дорогенька, справи такі: твій хлопець повернувся, бо кращого не знайшов і згадав тебе. А чоловіки завжди згадують найкраще, що було в їхньому житті. Щоб проявлятися, потрібен характер і, звісно, конкретна ціль. Ні першого, ні другого, твій кавалер не має. Якщо ти ввімкнеш не лише розум, а і самоповагу, то чекатимеш конкретних дій, а потім вже подивишся, що саме тобі пропонують і чи варто погоджуватися.

Дівчина. А як же дізнатися, чи любить він мене?

Тарологиня. Скажу без карт. Той, хто любить пише, телефонує. Той, хто любить, приїздить, піклується. Той, хто любить, наповнений сам та наповнює тебе. Той, хто любить, поруч, підтримує.

Той, хто любить, дарує подарунки, гає разом час. Той, хто любить, робить сюрпризи, планує майбутнє. Той, хто любить, на твоєму боці. Той, хто любить, ставить тебе на перше місце, тому що, дівчата, піклування в дії. Далі продовжувати?

Дівчина. Ні.

Тарологиня. Інші сфери?

Дівчина. Так. Інші сфери. Ммм. Кар'єра. Чесно вам скажу, я не знаю, що я роблю на своїй роботі… Останнім часом мене ніщо не радує, я ледве встаю вранці, ледве йду на роботу, а підходжу до дверей офісу, уповільнюю ходу…

Тарологиня. І що у вас за професія?

Дівчина. Працюю в кол-центрі. Продаю різноманітні послуги, спонукаю людей купити…

Тарологиня. Різноманітний непотріб?

Дівчина. Ну…

Тарологиня. (Розкладає карти) Чекай, тільки не кажіть, що це біржа, криптовалюта і подібне сміття…

Дівчина. Саме це сміття і є.

Тарологиня. Дорогенька, як тебе звуть?

Дівчина. Марія.

Тарологиня. Мене – Аврора. Будьмо знайомі.

Дівчина. (Насторожено) Будьмо знайомі.

Тарологиня. Перейду остаточно на “ти”. Отже, Маріє, збагни одну річ: кожна людина приходить сюди, на цю Планету виконувати свою місію, проявляти дари. Якщо ти цього не робиш, а маєш робити і це важливо, тебе спершу попереджають, потім недвозначно натякають, згодом, якщо ти й надалі не шурупаєш, б'ють сильно і боляче.

Дівчина. Що ви маєте на увазі?

Тарологиня. Кожна людина має служити добру, знайти своє призначення, допомагати іншим. Якщо вона цього не робить, виникає питання: що вона взагалі тут забула…

Дівчина. На роботу ходять заробляти гроші.

Тарологиня. Якби ти в це вірила, тебе б тут не було.

Дівчина. Я не знаю, чого я тут… Побачила об'яву на дверях кафе і мене немов потягло магнітом… Це все чари…

Тарологиня. Ти в чари не віриш. (Усміхається) Поки що…

Дівчина. Хочете сказати, працювати не потрібно.

Тарологиня. Я хочу сказати, що потрібно знайти гідне заняття, а гроші прийдуть як атрибут, побічний ефект того, чим ти займаєшся. Якщо ти знаєш, що маєш справу з обманом і пропонуєш це іншим, то хто ти тоді… Ти ж цього не робиш? (Розкладає карти). Маріє!

Дівчина. Що? Мені потрібні гроші. Бачили ціни?

Тарологиня. Тобі потрібно почути голос душі.

Дівчина. Я не хочу його чути.

Тарологиня. Звісно. Бо ти вжахнешся.

Дівчина. Зараз багато хто так робить.

Тарологиня. У тім то й річ. Це зробилося занадто розхожим. І яка зарплата? Тисячу баксів? (Розкладає карти) Ого!?

Дівчина. Я знаю дві іноземні мови, таким платять більше.

Тарологиня. Це що, єдине місце, де потрібні знання мов?

Дівчина. Ні. Це просто єдине місце, де платять такі шалені гроші.

Тарологиня. І на що ти їх витрачаєш?

Дівчина. На…життя.

Тарологиня. Вистачає?

Дівчина. Чесно кажучи, не дуже. В мене постійно якісь непередбачувані витрати: то щось зламається, то …

Тарологиня. …Загубиш.

Дівчина. Так… Саме так.

Тарологиня. І знаєш, чого? Бо ти не на своєму місці, ще й спонукаєш ширитися обману.

Дівчина. Зараз всі так роблять…

Тарологиня. (Рвучко встає і гримає кулаком по столу) Ні, не всі!! (Підвищує голос) Збагни нарешті, що це дорога в нікуди. Вона веде у провалля, у прірву, звідки вороття нема. Душі не потрібні гроші, їй потрібен розвиток, досвід, радість. Схаменіться! Що ви робите? Які ваші прагнення? Для чого ви живете?

(Дівчина так само підводиться. Герої переміщаються на авансцену. Сідають на підлогу. Тарологиня дістає колоду карт).

Тарологиня. Розумієш, Маріє, (показує колоду), це так званий шлях героя, де кожен етап важливий і пройти його доведеться. Знаєш, як називається твій?

Дівчина. Як?

Тарологиня. Диявол. Карта залежностей, прив'язок, грошей, полону, хибних цінностей і тотальної неволі. Звільнися, і прийде зцілення, баланс, гармонія… Та річ у тім, що цей полон багатьом здається оазою, райським садом, тоді як насправді – це міраж і потворна брехня…

Дівчина. (Обурюється. Підводиться) А знаєте, чого я туди пішла? Бо мені запропонували справді хороші гроші, тоді як перекладач художньої літератури отримує копійки і ледве жевріє. Я втомилася. Більше не схотіла.

Тарологиня. Так, в таких умовах і справді, жевріє тіло… Проте зараз жевріє твоя Душа!

Дівчина. Кілька днів тому я почула (випадково), розмову начальника мого відділу з ейчаром. Вони казали, що деяких працівників потрібно прибрати, бо вони забагато знають… Я сподівалася, що “прибрати” це означало просто звільнити…

Тарологиня. А насправді, що це означало, Маріє?

Дівчина. Не знаю… Але наступного дня один працівник не прийшов і ми його вже тиждень не бачили…

Тарологиня. (Іронічно ) У відпустці?

Дівчина. Дай Боже… Нехай би… Я вчора написала заяву на звільнення у зв'язку зі станом здоров'я…

Тарологиня. То ти тепер безробітна?

Дівчина. Вільна…

Тарологиня. Деякі уроки варто засвоїти.

Дівчина. Скажіть, з ним все гаразд, з цим…працівником.

Тарологиня. (Викладає карти) Все, що тобі потрібно знати, це ніколи більше не йти працювати виключно через гроші… Але я гадаю, ти урок засвоїла, дай Боже.

Дівчина. (Нервово) Ще б пак.

Тарологиня. Запитання?

Дівчина. Не знаю, чи можна таке питати…

Тарологиня. Не можна.

Дівчина. Але чому…? Чекайте, ви знаєте про що я?

Тарологиня. (Підходить до стола. Розкладає карти) Мені карти для цього не потрібно. З ними просто цікавіше.

Дівчина. Ну хоч натякніть…

Тарологиня. Вона закінчитися тоді, коли більшість пройде головний урок.

Дівчина. Який саме?

Тарологиня. А я вже казала тобі: кожен має призначення. І його потрібно виконувати.

Дівчина. Сказати легко…

Тарологиня. Якби ми припинили в голові ці нескінченні розмови, ці пустопорожні балачки, а слухали тільки те, що скаже наша Душа, ми б швидше це пройшли…

Головне не шкодити ні собі, ні іншим…Обирати світло, замість темряви, любов замість очікування і прощення замість розплати. Я не про поле бою, там інші порядки. Їм можна те, що для нас неприйнятно. Вони можуть і міцні слівця користувати, нам це ні до чого.

Дівчина. А чому так важко виконувати призначення?

Тарологиня. Тому що ми чуємо тільки те, що говорить наша голова. Натомість потрібно опуститися вниз, в глибину себе і почути серце, Душу, свою істинну суть. Це найважче. Однак це не неможливо. Просто потребує роботи. А хто ж це любить працювати?

Дівчина. Та зараз всі працюють як можуть.

Тарологиня. Це не робота, а самообман. Ми ж уже це з'ясували. Якби кожен знайшов своє ікіґаї, більшість проблем відпали б автоматично.

Дівчина. Це і є призначення?

Тарологиня. Іншими словами це те, що ти робиш вправно, що тобі надзвичайно подобається і так само те, що потрібно іншим людям і за що вони готові платити гроші.

Дівчина. Якщо таке знайти, це було б просто ідеально.

Тарологиня. Це потрібно не знаходити, а почути всередині себе. Більшість людей дослухаються до думок у голові, а ті насправді можуть бути не їхніми. Вони їх просто зачитали з простору.

Дівчина. Виходить, думати не потрібно?

Тарологиня. Думати і накручуватися – різні речі.

Дівчина. Я живу в очікуванні. Як і кожен з нас.

Тарологиня. А ти просто живи. Будь в теперішній миті, саме вона зцілює минуле і вибудовує майбутнє.

Дівчина. Як гадаєте, яке в мене ікіґаї?

Тарологиня. А що б ти робила, якби мала усі гроші світу й тобі не треба було б працювати?

Дівчина. (Усміхається)

Тарологиня. Це і є твоє призначення, люба.

Дівчина. Тільки поки прийдуть гроші, ти охлянеш.

Тарологиня. Щоб дійти до життя мрії, потрібно пройти часто тернистий шлях. Проте ти завжди маєш вибір і його потрібно робити.

Дівчина. Я чула, що все вже прописано. Від нас мало що залежить.

Тарологиня. Життя – це великий супермаркет, де є все, що завгодно. І навіть якщо ти маєш у кишені сто гривень, ти завжди можеш вибрати пляшку горілки, або в'язку бананів. І те, що ти обереш залежить тільки від тебе. Ти тут не для того, щоб зробити вибір, а щоб дізнатися для чого ти його зробила.

Наш сеанс закінчено. На все добре, Маріє.

Дівчина. Але ж я…

Тарологиня. Далі сама.

Дівчина. Чи можна мені ще раз до вас прийти?

Тарологиня. В ідеалі я б хотіла більше тебе не бачити.

Дівчина. Але …

Тарологиня. Тоді це означатиме, що ти вирішила свої питання, живеш щасливе життя і в разі чого звертаєшся із запитаннями до власної Душі.

Дівчина. Мені дуже сподобалося з вами спілкуватися.

Тарологиня. Мені теж. Вірю, що в тебе все складеться якнайкраще.

Дівчина. Дякую.

Тарологиня. На все добре.

Дівчина йде. Тарологиня збирає карти, тасує їх. Затемнення.

Вмикається світло. Тарологиня прибирає на столі, складає карти. Запалює свічку. Чути стукіт у двері.

Тарологиня. Увійдіть!

На сцені з'являється Марія.

Марія. Я знаю, ви сказали, що не хочете мене більше бачити, але ж я прийшла поділитися чудовою новиною.

Тарологиня. Виходиш заміж?

Марія. Як ви знаєте?

Тарологиня. (Показує карти) Сподіваюсь не за колишнього кавалера?

Марія. Ні. За нового, чудового…

Тарологиня. Молодець. А ікіґаї?

Марія. Відкрила власну справу, готель для домашніх тварин, а ще надаю послуги вигулу домашніх собачок, інколи навіть котів…

Тарологиня. Вітаю, люба. Я теж маю для тебе новину…

Марія. (Приклавши руки до рота) Коли?

Тарологиня. До кінця року…

Марія. (Стрибає, танцює, здіймає руки догори) Дякую!

Тарологиня. (Складає руки в намасте) Так. Дякуємо!

Кінець

30.06.2024