Толя Недоля. Вибрані вірші зі збірки Емоції. Ч. 4

БЕЗ ЗВУКІВ

Ти стираєш життя
Об оголені нерви.
Розумієш буття,
Як - завжди, без перерви!

Тут нема – відпочити,
Лише - безперестанку!
Почуття - полюбити
Розглядай, як приманку!

Твоє: – Так нехай буде!
Зображає байдужість.
Може знову забуду,
Або сяду в калюжу.

Залишайся без звуків,
Будь неінформативна.
Лише тиша розлуки
Зробить смуток пасивним.

Все одно не забудеш,
Що хотіла – не зможеш!
Лише серце загубиш
І заплутаєш розум.
19.10.2023

СЛІД

Про кохання твоє
Знав одразу,
Хоч спочатку
Ти не вірила в це!

Нерозуміння
І навіть образи
Не зіпсували
Твоє лице!

Твої очі
Так само жадають
Мого погляду,
Хоч ненароком!

Ти відганяєш мене
Та не знаєш,
Чи забудеш
Хвилюючі роки?

Ти продовжуєш
Гортати цю книжку,
Ніби життя
З початку читаєш.

Я залишив
Свій слід із надлишком.
Та який -
Поки не відчуваєш!
20.10.2023

ЯКЩО ТИ ВИРІШИЛА

Якщо ти вирішила жити без мене,
Тоді навіщо тобі мої очі?
Не згадуй мої губи, що казали,
Яка ти вродлива!
Бо ти вирішила жити без мене.

Якщо ти вирішила, що я непротрібний,
Навіщо мої думки читаєш,
Слова, які я тобі написав?
Навіщо шукає вітер, що мене обдував?
Тиж-бо вирішила, що я непотрібний.

Якщо ти вирішила, що вже не кохаєш,
То признайся, що дуже любила,
Що снився весь час, хвилював до сліз!
Це буде відверто і щиро,
Бо раніше мене ти кохала!

Якщо вирішила, що я не потрібен,
Забудь мене - не уявляй мої руки,
Що печуть твоє тіло!
Не муч мене нещирою кригою,
Не кажи, що я грубий і некрасивий,
Бо ти вирішила, що я непотрібен!

Якщо без мене ти жити не можеш,
Скажи мені, бо я маю знати,
Я повинен тебе пробачити,
Я хочу запам'ятати ТУ,
ЩО ЖИТИ БЕЗ МЕНЕ НЕ МОЖЕ!
21.10.2023

ЗАПЛУТАНІ ДУМКИ

Як не ховайся,
Я тебе кохаю!
Як не назвеш,
Хіба це не моє буття?
Хіба замінить це твою красу?
Чи очі не знайдуть сльозу,
Коли назавжди зникну із життя?

Як знаєш, то скажи,
Чи сум проймає?
Ти ж такий погляд дарувала!
А зараз свариш у своїх думках
За ті гріхи, яких я не робив,
За почуття, які не розтопили
Своєю пристрастю твої вуста!
За те, що світу хочу розказати,
Що втримати не можу у собі!

Ти ідеал шукаєш?
Нащо він тобі?
Хіба він не забуде твої очі?
Хіба зігріє він самотнє серце?
Чи заспіває пісню уночі,
Щоб думки не замучили нестерпні?

Скажи мені чого ти хочеш?
Прошу! Дуже – будь відверта!
Не грай зі мною надто вперто,
Кохати – це не тяжкий злочин!
Я живий! 
Твоє мовчання – це нестерпно! 
Краще пожалій!
 22.10.2023

ДІЙСТВО

Ти думаєш я здався?
Я борюся
За себе!
Я людина, як і ти!

Повір, не тільки у минуле
Я дивлюся!
Я знаю,
Що увагу
Не купити!

Я хочу, щоб мене
Ти розуміла!
Не примусом,
А просто
По людські.

Щоб не вважала -
Маніпуляція -
Це сила!
Щоб поважала,
Як усі.

Ти можеш далі
Зобразити байдужість -
Не вірю я
В це дійство -
Не проси.

Ти просто
Маєш поважати
Інших!
Додати людяність
До справжньої 
Краси!
23.10.2023

ПОСМІШКА

В тиші кава не цікава -
Треба посмішка до кави,
Треба щоб горіли очі,
Якщо смаку кави хочеш!

Сумна врода не заводить,
Лиш навколо розум водить!
Якщо посмішка красива,
Безперечно, ти вродлива!

Якщо любиш дощ і осінь,
Не проймає холод досі,
Будь собою, посміхайся -
До зими не повертайся!

Якщо глянеш необачно
В очі, що з’їдають смачно,
Погляд відвести не можеш,
Лише посміх допоможе.

Зранку нездоровий настрій,
В вазі похилились айстри,
Посміхнись собі лишень -
Буде настрій увесь день!

У житті буває важко,
Не таке воно, як казка!
Так! Обставини важливі,
Але посмішка – це сила!
25.10.2023

ВИННИЙ!

Хіба ти можеш спати так спокійно,
Змучена жагою від кохання?

Що це за сон? 
Невже про ланцюжок натільний,
Чи про невпевненість у щасті
І вагання?

Чи це про те,
Як безнадійно ти боролась
Сама з собою за сумнівну перемогу?

А може про очей полон, 
В який потрапила забувши осторогу?

Ти часто плуталась
В своїх словах, забувши,
Що не таке раніше говорила.

І звинуватила того, кого любила,
Неначе винний саме він,
Що з серця твого зняв облогу!
25.10.2023

СНОВИДІННЯ

Життя зміняє світ -
Нічого тут не зробиш!
Якщо розтопиш лід,
Напевно щось заробиш.

Лише витрата сил,
А може і терпіння
З’єднає, що навпіл -
Реальність – сновидіння.

Невпинно час іде
І сили полишають.
Реальність заведе
В що - сновидіння знає.

Нарешті час прийшов -
Відбулось сновидіння!
Реальність щось нове
Чекає з нетерпінням.

Тому крокують вдвох,
Тримаючись за руки
Надії і буття,
Щоб сновидінням бути!
25.10.2023

КОХАННЯ

Кохання не запитує
Кого тобі любити!

Воно не має звички
Навпомацки ходити.

Це почуття захоплює
У пута без причини.

Воно не має наміру
Питати у людини.

Це хвилювання вічне -
Не маєш порятунку!

Йому це не цікаво -
Сама ти, чи в стосунках!

Воно, як хвиля в морі,
Всі плани розбиває!

Хто ти - немає значення!
Воно лише кохає!
26.10.2023

ЯКЩО

Відгородитись можна від кохання,
Вважати, що воно поволі зникне.
На мить забути зайві хвилювання,
Але воно, насправді, всепроникне!

Моторошніше намалюй мій образ,
Додай нерозуміння, хамство, грубість -
Всі негативи виплесни назовні.
Дай зрозуміти, що забула і не любиш!

Ця гра мене потроху доконає,
Не розумію шлях і намагання:
Якщо ненавидиш, чому хіть не згасає?
Якщо хвилюю, де твоє бажання?
28.10.2023

МІСЯЦЬ

Місяць з-за хмари в вікно підглядає
Щось потаємне, напевно, шукає,
Що серед дня подивитись не може,
Те, що на пристрасть приховану схоже.

Ту, яка серце навпіл розриває,
Різні дурниці робить спонукає.
Глянув скрізь світло зорі, що на небі,
Зовсім спустошене серце угледів.

Місячний промінь йому посилає -
Нехай заболить, щось вночі проспіває
Замарений голос, який нотки кохання
Віддає як відлуння, як переживання!

Замріяний Місяць пізнає таємне,
Поплине дрімати за озеро темне,
А ми залишимось на світ споглядати,
Бо знаєм напевно - Сьогодні не спати!
29.10.2023

КРАСУНЯ З ТЕЛЕФОНОМ

Красуня з телефоном,
Мабуть когось чекаєш!
Із хвилюванням думаєш:
- Прийде? 

Очима гарними 
Навколо споглядаєш,
Чи в спокої сьогодні
Час мине?

Частенько дістають
Приховані проблеми.
Та їх вирішуєш
Щоб не журити небеса.

Не треба сумувати! -
Фантастичної поеми
Про щастя і кохання
Варта ця краса!
29.10.2023

КОЛИ?

Коли кохання вмирає? -
Скоряєшся пристрасті
Знову?

Твоє власне его не знає
Потайної слабкості 
Змову!

Навіщо йому помирати?
Твій розум спитає,
Напевно.

Бо серце 
Так хоче кохати,
Ослаблене і непевне!

Питання просте
Й дуже складне!
Щось світле в душі,
Або темне?

Не знаю, що жага
Розкаже -
Кохання, можливо,
Даремне?

І знову мене заганяють
Емоції
В замкнене коло.

Коли кохання вмирає?
Якщо воно справжнє -
Ніколи!
30.10.2023

ТАК – НЕ ТАК

Так чи не так?
Я не знаю!
Там чи не там?
Не знайду!

З тим чи не тим?
Сумнів маю!
Щастя, 
Чи все на біду?

Будеш не будеш?
Подумай!
Бути – не бути?
Відчуй!

Маєш – не маєш?
Придумай!
Хочеш не хочеш?
Збудуй!

Любить не любить?
Важливо!
Хоче не хоче?
Примусь!

Мала не мала?
Зробила!
А тепер плачу
Чомусь!
31.10.2023

НЕ ЖУРИ

- Не для тебе горять мої очі!
- Не для тебе серце палає!
Запитала себе: - Так чи ні?
Та мій розум мовчить, бо не знає!

- Не дивися на мене відверто!
- Не спілкуйся зі мною, будь ласка!
Знов питаю себе: – Так чи ні?
Це реальність, а може казка?

- Не ходи по моїм дорогам!
- Не вітайся, коли побачиш!
А себе питаю: – Навіщо це?
Він ніколи таке не пробачить!

Хоч на Марс його зажини!
Розкажи, що його не шукаєш!
Своє серце лише не жури,
Якщо, відповідь справжню не знаєш!
01.11.2023

КОРОТКЕ - ДОВГЕ

Очі,
Посмішка,
Губи,
Люба.

Голос,
Холод,
Сумнів
Згубить.

Крига,
Кордони,
Грубість,
Байдужість.

Нерозуміння,
Сумління,
Скутість.

Спогад,
Образа,
Страждання,
Кохання.

Таємне,
Зневірене,
Надмірне
Бажання.

Відсторонилась,
Закрилась,
Забула.

Думала
Все -
Ніби
Не було!

Та
Все одно
Порушує
Спокій!

Скільки
Терпіти?
Не можу я!
Доки?

Відкину,
Забуду,
Не стану,
Поплачу!

Нехай
Постраждає!
Все одно
Не пробачу!

За що?
Гадаю,
За те,
Що страждаю!
03.11.2023