Мікоплазмова пневмонія: симптоми та лікування

Розбираємось, що це за захворювання, чому воно все частіше з'являється у новинах і як з ним боротися.

Що таке мікоплазмова пневмонія

Мікоплазмова пневмонія – це інфекційне захворювання дихальних шляхів, збудником якої є бактерія Mycoplasma pneumoniae. Це нетиповий патоген, який відрізняється відсутністю клітинної стінки, що робить його стійким до багатьох антибіотиків, таких як пеніциліни та цефалоспорини. Пік сезонних коливань захворюваності характерний для осінньо-зимового періоду, переважно до інфекції схильні діти та підлітки

Захворювання було вперше описано в 1930-40-х, коли американські дослідники виявили нетипову форму пневмонії, що відрізняється легкою течією та специфічними клінічними ознаками. У XXI столітті Mycoplasma pneumoniae регулярно стає причиною 8-10% всіх випадків пневмонії у світі, особливо у дітей та підлітків. Тільки в США на мікоплазмову пневмонію щорічно хворіє 2 млн осіб.

Зростання числа випадків мікоплазмової пневмонії експерти пов'язують із кількома чинниками:

Сезонні спалахи. Збудник активізується в осінньо-зимовий період, коли люди частіше перебувають у закритих приміщеннях.

Мутація бактерії. Деякі дослідження показують, що штами Mycoplasma pneumoniae стають вірулентнішими (ступінь патогенності інфекційного агента).

Недостатня діагностика. Симптоми мікоплазмової пневмонії схожі на інші захворювання дихальних шляхів, що часто призводить до пізньої постановки діагнозу.

Симптоми мікоплазмової пневмонії

Інкубаційний період триває від 1 до 4 тижнів. Захворювання починається поступово, нагадуючи застуду чи бронхіт. Основні симптоми включають:

підвищену температуру (зазвичай до 38-39 о C),
сухий болісний кашель,
головний біль,
слабкість та стомлюваність,
біль у горлі,
іноді - шкірний висип.

У частини пацієнтів захворювання може ускладнюватись бронхіолітом, плевритом або загостренням хронічної обструктивної хвороби легень.

Можливі ускладнення

Якщо захворювання не лікувати своєчасно, воно може призвести до серйозних ускладнень:

хронічний бронхіт,
обструктивні зміни в легенях,
ураження центральної нервової системи (енцефаліт, мієліт),
порушення серцевого ритму та міокардит.

Як передається мікоплазмова пневмонія

Mycoplasma pneumoniae передається повітряно-краплинним шляхом при кашлі або чханні інфікованих людей. На відміну від багатьох інших бактерій, вона виживає у навколишньому середовищі протягом кількох годин, що збільшує ризик зараження у місцях скупчення людей, наприклад, у школах та офісах, а також у громадському транспорті. Тривалий період інкубації ускладнює своєчасне відстеження джерела.

До групи ризику входять такі категорії населення:

школярі та студенти,
медичні працівники,
люди з хронічними захворюваннями легень та ослабленим імунітетом.

Діагностика мікоплазмової пневмонії

Діагностика мікоплазмової пневмонії ускладнена, оскільки симптоми хвороби неспецифічні. У пацієнтів зберігається нормальна температура, а мокротиння не виділяється. Видати хворобу може лише легке покашлювання, яке часто залишається поза увагою. Відсутність лікування призводить до формування фіброзу легень, люди стають уразливими до будь-яких інших інфекцій.

Основні методи виявлення:

Серологічні випробування. Виявлення специфічних антитіл у крові;
ПЛР-аналіз. Виявлення ДНК мікоплазми у зразках мокротиння чи носоглоткових мазків.

Лікування мікоплазмової пневмонії

Мікоплазмова пневмонія потребує специфічного підходу до лікування, оскільки збудник стійкий до антибіотиків, які впливають на клітинну стінку бактерій. Основні препарати:

Макроліди – особливо ефективні у дітей;
Тетрацикліни - застосовуються у дорослих;
Фторхінолони - використовуються у складних випадках.

Для полегшення симптомів можна приймати муколітики (засоби, що розріджують мокротиння). Лікарі також застерігають від прийому жарознижувальних препаратів. У дослідженнях показано, що при пневмоніях ці препарати знижують активність імунної системи, збільшуючи тривалість захворювання та ризик ускладнень.