Юрій Гундарєв. Антивоєнні вірші. Позняки
ПОЗНЯКИ
Район наш вважають спальним,
але сплять тут, здається, не дуже…
Бабуся долає маршрут лікувальний -
і враз на очах одужує.
На гойдалці хлопець летить, мов вітер,
кросівкою б‘є з льоту у сонце,
а ця жінка поливає квіти
прямо з віконця.
А ось тримає молодий тато
на сильних руках доньку сповиту.
Це справді велике свято -
побачення перше зі світом.
Тягне дівчинка-мати тендітна
до дитсадка сина на самокаті,
а там його вже зустрічають діти…
Чи можна таких здолати?!
ПРОТИСТОЯННЯ
Вони і ми - два континенти:
країна Світла і кривавий Марс…
Отож вони міжконтинентальні ракети
цілять саме в кожного з нас.
Б‘ють по лікарнях, по сонцю, по дітях -
«орєшніками», «шахедами», «кинджалами»,
б‘ють, нібито відморожені бандити,
вночі, підступно, безжально...
Вони і ми - дві різні планети:
країна Світла і кривавий Марс…
Пречиста Діва у червоному небі
сталевим щитом покриває нас.
НОВОРІЧНИЙ СУМ
Ніч новорічна
вщент оперезала
чорною стрічкою
небо розтерзане.
Вибухів бій
замість келихів дзвону,
скорений біль
сунеться знову.
Побійтеся Бога,
візьміть в руки свічку!
Нічого святого
в ніч новорічну…
ДІСТАЛИ!
Небо всіяли «шахеди» -
смертоносні чорні хмари.
Ці набридливі жахеди
нас зібралися кошмарить...
А на вулицях спокійно,
люди вийшли із підвалів.
Хтось з презирством вгору кинув:
-Як вони уже дістали!
БЛАГА ВІСТЬ
Благовіщення Святої Діви:
до церков ідуть дідусі,
до шкіл і садків - діти,
а до Бога - ми всі.
Благовіщення Святої Діви:
над дахами - кривавий спалах,
смертоносних «шахедів» злива
повсюди - і зліва, і справа…
Благовіщення Святої Діви:
у небі блага вість від Бога -
ластівок стайка грайлива…
Отже, це перемога.
ЧАС ЗВІДСИ ЗВАЛИТИ!
У діда питає вояк-окупант,
кров‘ю очі налиті:
-Который час? Вроде всё проспал…
-Час звідси звалити!
