Тарас Мельничук. Дніпро чіпляється руками
Дніпро чіпляється руками
за чагарі і верболіз
і гострить хвилю сивий камінь
й спить горілиць Чумацькій Віз
роса пасе дзвінки
і хата
хова за пазуху село
говорить мовчки з богом м'ята
і з вітром гомонить крило
піч калачі у вузлик в'яже
вуста втопились у вині
метелик
світ на плечах важить
й складає в крильця трудодні
Твори
Критика
- Калинові ключі Тараса Мельничука
- Озброєний ніжністю
- Функціонування кольору в поезії Тараса Мельничука
Поділитися