20-12-2020 Розваги 28030

Новорічні вірші

Читати кращі вірші про Новий рік онлайн. Новорічні вірші відомих поетів

Якщо ви шукаєте для себе або для своєї дитини красиві новорічні вірші, ця добірка спеціально для вас. Ми зібрали зимові вірші для будь-якого віку. Зустрічаємо Новий рік та Різдво разом із віршами відомих та талановитих поетів. Приємного прочитання!

Іванна Блажкевич

Взимку

Ой мороз, який мороз!
Всіх пташок проймає дрож.
Скачуть-плачуть горобці:
— Дайте нам зерна, ців-ців! —
А синички невеличкі
Просять:
— Дайте рукавички! —
Снігурі сидять вгорі,
Заздрять дуже дітворі:
— Вам, дівчатка і хлоп’ятка,
Тепло, бо у вас є хатка.
А у нас нема хатинки,
Й на обід ані зернинки.—
Як почув Василь пташок,
Одягнувся в кожушок,
Взяв пшона і хліба скибку,
На подвір’я вибіг швидко,
Всіх пташок нагодував,
І здалось — мороз пропав:
Горобці защебетали,
І синичкам тепло стало.

Новий рік

Новий рік іде землею
В чистім полі без доріг,
Світить зорі понад нею,
Розсіває срібний сніг.

Новий рік іде горами
У червоних чобітках.
Сяють ясними вогнями
Скрізь ялинки по хатах.


Дмитро Чередниченко

Дмитро ЧередниченкоНовий Рік

Прийшов Січень-Новорічень,
Приніс торбу мальовану:
— З Новим роком, малята!
Виглянув з торби Горішок:
— Будьте міцні й здорові!
Виглянув Калач-посівач,
Сипонув пашниці,
— Щастя і добра вам,
Як води з криниці!
А дід Старий Рік
Закотився бубликом
У сніг.

Біло-Біло

Змолов Мурчик у млині
Білої пшениці,
Несе борошна мішок —
Пекти паляниці.
Коли звірі перестріли:
— Ну дава-ай, вусатий... —
Мурчик вуса підкрутив
І мерщій тікати.
Зайчик біг — не догнав.
Вовчик біг — не догнав,
Ведмідь біг — не догнав,
А підкралася лисичка
Та й перепинила —
Борошно
Розсипалось по світу,
Все довкола забіліло.
Тільки сосни-їжаки
Витикають голочки.

Ірина Жиленко

Ірина Жиленко

З добрим ранком!

Донечко, з добрим ранком!
Глянь за вікно, маленька.
Котик на нашім ґанку
з чорного став біленький.

Сніг йому в очі диха,
котик кумедно чмиха.
Вуха сховавши в іній,
диба трамвайчик синій.

З неба летять троянди —
щічки дітей квітчають.
Мама прасує банти,
поки співає чайник.

Тато вмиває доню.
Доня сміється: — Тату!
Треба купити поні —
в саночки запрягати.

Сонце прийшло до ґанку,
котику в очі диха...
Донечко, з добрим ранком!
Донечко, з першим снігом!

Лист до Діма Мороза

Здрастуй, добрий Дід Мороз!
Ми сім'єю — мама, тато,
доня, син і пес Барбос,
чиж і сіре кошенятко —
пишемо тобі листа.

Отже, так.

В новорічну ніч, будь ласка,
подаруй синочку казку,
подаруй горбоконика
та ще шаблю й будьонівку,
сього-того, те і се,
що торбина принесе.
А до того і до сього
дай ще братика малого.

Доні — дай летючий бант,
щоб літати мав талант.
Хоче дівчинка літать —
отже, хай собі літає.
Ну, а ще їй треба дать неба,
без кінця і краю.
Те і се й до того-сього —
всяке інше, що даси.
Та ще братика малого чи сестричку принеси.

А дорослим — що їм треба?
Мамі — тільки зірку з неба,
того-сього, се і те,
щастя-долі для дітей.
Та іще одного сина,
та ще донечку красиву,
та ще сукню синю-синю.
Хай волошкою цвіте!

Тато дуже мало просить.
Подаруй йому, Морозе,
бутси і футбольний м'яч,
галстук і квиток на матч,
трьох синів, на нього схожих,
трьох дочок, ясних і гожих,
і цитриновий бісквіт,
та ще цілий білий світ.

Ну, а нашому Барбосу
подаруй мішок ковбас
і попонку, щоб в морози
він не мерз ніколи в нас.

Подаруй чижу — терпіння.
Хай весни терпляче жде.
Ми пташину неодмінно
випустимо в небо синє
у ясний квітневий день.
Розфарбуй чижу крилята
і насип йому багато
сього-того, того-сього,
щоб утішити малого.
Хай по жердочці стрибає
і подзьобує крупу.
Хай нам весело співає:
«Чижик-пижик, де ти був?»

Ну, а нашій киці сірій
треба чапики тепленькі,
і щоб їх було чотири,
і щоб чапали тихенько.
Та ще голос тихий, ніжний
кошеня щоб мало.
Щоб під нього так утішно
й солодко дрімалось.

Всім нам — іграшки, гостинці
дай усього, не жалій.
Щоб було і на ялинці,
щоб було і на столі.

Не лише для нас —
для всіх принеси хороший сніг,
урожай, бадьорий настрій,
мир, і злагоду, і щастя.

Зимовий вірш

Зимовий вірш

Сонце вже похиле й смутнувате.
Вже донизу сонечко росте.
Вже йому не треба нахилятись,
щоб у щічки цілувать дітей.

Облетіли клени і каштани.
А сніжок у хмарі забаривсь.
Де ти, сніг? Давно позамітали
двірники бульвари і двори.

Полягали спати водограї.
Спить калюжка і малий струмок.
Вже не можна пити воду з крана
і не можна їсти ескімо.

В синьому морозному світанні
розгорілись теплі вікна шкіл.
Мама з шафи валянці дістала
і зимові теплі кожушки.

А синок одягся й засмутився,
що зробився кожушок малий.
«Він, мабуть, навмисне вкоротився.
Він, мабуть, не хоче бути мій.

Він такий зробився невеличкий,
щоб втекти від мене до сестрички...»

А коли до школи йшов хлопчина,
перший сніг зустрів він.
І сказав: — Здрастуй, сніг!
Який ти молодчина, що прийшов.
Я так тебе чекав!

Дзеленчали дзвоники у школах,
радісно горіли ліхтарі.
І такий був теплий, загадковий,
новорічний настрій у вітрин.

Олександр Олесь

Олександр Олесь

На Різдво горить ялинка

На Різдво горить ялинка,
Свічечки блищать...
Дітки бігають круг неї,
Ніжки тупотять.

Дід Мороз прийшов у хату
І поклав мішок,
А в мішку всього багато
Для малих діток.

Стали діти розбирати,
Рвуть мішок із рук...
Зацікавивсь і спустився
Над мішком павук.

Ялинка

Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку віднімати.
Я — сюди, а він — туди...
«Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись:
Порубаєте ліси —
Ніде буде і сховатись.
А у лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці».
Страшно стало... «Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, —
Я не буду більш ніколи!»
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.

Зима прийшла...

Зима прийшла. Холодними руками
Скувала ріки і ставки,
Заслала ниви килимами,
До сел засипала стежки.
Усе замовкло під снігами.
Даремно! Сонце переможе!
Розіб'є громом ланцюги,
Розтопить криги і сніги,
Змете всі заміри ворожі
І кине квіти навкруги.

вірші про зиму

Снігова казка

Усе засипав білий сніг.
А з ним – відлига на поріг.
І ми в дворі, де я живу,
Зліпили казку снігову.
Ось ведмідь – товстий дивак –
Сніжку пробує на смак.
Ось вовчисько-м’ясолюб
Зирить взять кого на зуб…
Ось лисичка гостровуха
Гороб’ячий щебет слуха.
Ось зайчиська куцохвості всіх запрошують у гості.
А оце – сніговик,
В цілім світі мандрівник.
В капелюх його вберем,
Буде в нас він казкарем!

Снігурі

Звідкіль налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі...
Де взялась весела зграя,
Жарогрудні снігурі.

Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки...
На горах мак рожевий
Так заквітчує грядки.

Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось зачув.
Вгору знявся, й дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.

Що хвилина - і, як в казці,
Враз осипались квітками
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі.

Снігу, ой снігу якого!

Снігу, ой снігу якого!
В білих снігах потонули
Гори, степи і долини...
Наче чекаючи любого гостя якогось,
Радий господар
Свитку свою розіслав по дорозі,
Свитку свою з найбілішої вовни,
Свитку свою, не надівану й разу.
Наче тут паслися гуси уранці,
Скублись, кричали
І пух свій розкидали білий.
Наче тут віяли тихо вітри,
Віяли тихо й несли
Хвилі вишневого цвіту.


Леонід Глібов

Леонід Глібов

Новий Рік

Погас учора день,
Заплакав Рік Старенький;
Сьогодні розсвіло —
Сміється Молоденький.

Старенького нам жаль,
А плакать не годиться,
Бо Молоденький Рік
Почне на нас свариться.

Що дав Старенький Рік,
Те бачили і знають;
Що ж Молоденький дасть —
Сьогодні не питають.

І празникує люд,
Вигукує раденький:
«Прощай, Старенький Рік!
Здоров був, Молоденький!»


Максим Рильський

Максим Рильський

Новорічна нескінченна

Білий снігу, сніженьку,
Простели доріженьку
Від хати до хати —
Новий Рік стрічати.

Ми зустріть зуміємо
Танцями і співами,
Бо живем щасливо,
Всій землі на диво.

Круг ялинки станемо,
На ялинку глянемо,
Руки всі сплетемо,
Знову заведемо:

Білий снігу, сніженьку,
Простели доріженьку…

вірші про різдво. Короткий вірш

Новорічна ялинка

Ой весела в нас зима,
Веселішої нема:
Грає срібними зірками,
В’ється синіми димками,
Снігом землю обійма.

Ой струнка ялинка в нас!
Скільки сяє тут прикрас!
Ми зібралися юрбою —
Разом з піснею новою
Рік Новий стрічать.

Різдвяний сонет

Незмінний свідку пращурів моїх,
Золотооке небо! Ясний світе!
Тобі мої замислені привіти,
Акорди перші співів різдвяних!


Казки ієрогліфів золотих,
Незримих рук усім видимі квіти!
Як бачить вас і серцю не радіти,
Як не забуть усіх турбот земних.

Під дальній звук урочистого дзвону
Ви воскресили вбогий Віфлеєм
І схилену над яслами Мадонну.
Ви світите перед великим днем
Над бідною кривавою землею —
Нового світу новою зорею.

Білі мухи

Білі мухи налетіли, -
Все подвір'я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
- Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! -
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.

Зимові свята

Вже перший сніг кружляє над землею.
І тихо падає. Уже вода
Замерзла на озерах. Опада
Останнє листя і яснить алею.
Останній сніг, там бурий, там блакитний,
Іще лежить в окопах і ярах,
Ще в пам’яті метелиць білий жах,
Ще сонце спить.


Анатолій КачанАнатолій Качан вірш для дитини

Новорічна пригода

В нашу хату зайшов уночі
Дід Мороз із мішком на плечі
І говорить: "Із темних дібров
Я до вас дуже довго ішов..."

А мене бере сумнів чогось:
Хто насправді оцей Дід Мороз?
Може, він не із темних дібров?
А з бюро добрих послуг прийшов?

Дід Мороз ці думки відгадав,
Та ні слова мені не сказав.
Він лише мені руку потис —
І я інеем білим обріс!

Вірш з новим роком

Гість зими

Ось і знову зима білоброва
Побілила поля і хати,
Заквітчала у іній діброву,
Через річку наводить мости.

Поспішає зима, поспішає,
Підганяє мороз, холоди:
Скоро, скоро з далекого краю
Рік Новий завітає сюди.

Під кружляння веселих сніжинок
Почали готуватись і ми,
Щоб зустріти при світлі ялинок
Найдорожчого гостя зими.

Леся Українка

Леся Українка

Мамо, іде вже зима

- Мамо, іде вже зима,
снігом травицю вкриває,
в гаю пташок вже нема...
Мамо, чи кожна пташина
в вирій на зиму літає? -
в мами спитала дитина.
- Ні, не кожна, - одказує мати, -
онде, бачиш, пташина сивенька
скаче швидко отам біля хати?
Ще зосталась пташина маленька!
- Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?
- Не боїться морозу вона,
не покине країни рідної,
не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна.
- Мамо! Ті сиві пташки
сміливі, певне, ще й дуже,
чи то безпечні такі, -
чуєш, цвірінькають так,
десь їм про зиму байдуже!
Бач - розцвірінькались як!
- Не байдуже тій пташці, мій синку,
мусить пташка малесенька дбати,
де б водиці дістати краплинку,
де б під снігом поживку шукати.
- Нащо ж співає? Чудна!
Краще б шукала зерна!
- Спів пташині потіха одна, -
хоч голодна, співа веселенько,
розважає пташине серденько,
жде, що знову прилине весна!


Іван Франко

Іван Франко

З Новий роком

З Новим роком, браття милі,
В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас
І бажаю, щоб в здоров’ю,
В мирі, з братньою любов’ю,
Відтепер ішов нам час.
Щирій праці Бог поможе!
Дай вам Боже все, що гоже!

Зима. Різдво

Ми ялинку прикрашали,
З кухні пахли пироги.
Свічечки на гілки стали
Аж до зіроньки з фольги!
Сніг пушинками кружляє,
Біле міряє шитво.
Раз на рік таке буває:
Свято! Сніг! Зима! Різдво!

Сипле, сипле, сипле сніг

Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні,
Міріадами летять
Ті метелики холодні.

Одностайні, мов жура,
Зимні, мов лихая доля,
Присипають все життя,
Всю красу лугів і поля.

Білий килим забуття,
Одубіння, отупіння
Все покрив, стискає все
До найглибшого коріння.

Сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.


Юрій Андрухович

Новорічне

це ненастанне кружляння снігу
западає остання сутінь старого року
тридцять перше грудня нафарбовані вії
вежа ратуші завмерла кранова стріла

розквіт міської ялинки ретуш на обличчях
коломбіна з лотком паляниць і медяників
штучні вогні посіяні по очах і вікнах
маска реґулювальника на перехресті

запотілі скельця кухонь кватирки навстіж
переповнені сміттям відра порожні коробки
святі зі снігом у кам’яних складках
зупинені механічні ляльки

вихлюпуються кінотеатри й автобуси
люди будьте щасливі в новому році
грамофонні виконавці

потрясають склепінням площі

я приніс тобі кулю зі світла й цукру

люди будьте щасливі щедрот вам небачених
паперові квіти ростуть із теплих майстерень
і ти любиш білу дорогу і свою родинну країну
і це ненастанне кружляння снігу


Григорій БойкоГригорій Бойко

Новорічна

З Новим роком
Друзів ми вітаєм,
Новорічну Пісню починаєм.

Станьмо дружно
В коло, всі малята,
Круг ялинки
Будем танцювати.

Вся ялинка
Вогниками сяє,
А гостинці
Дід Мороз тримає.

Ой, летять сніжинки

Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій...
Здрастуй, свято — Рік Новий!

Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.

У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!

Пригода з Дідом Морозом

В нас ялинка лісова.
Молода, хороша.
І її всю покриви
Срібляна пороша.
Під ялинку лісову
Вати ми поклали.
Нарядили, як живу,
Іграшками вбрали.
– Ну й веселі ж малюки!
Дід Мороз гукає.—
Разом з вами залюбки
Вдарю гопака я.
Та як вдарив гопака.
Що аж парко стало.
Потекла з лиця ріка,
Борода відпала.

короткі вірші на новий рік

Снігобуд

Снігобуд! Снігобуд!
Наробили ми споруд
Носить сніг дітвора —
У дворі росте гора.

З снігу робимо цеглини,
Кладемо високі стіни.
Ти замерз? Ану ходім
Будувати сніжний дім!

На санчатах

Я лечу, лечу, лечу -
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз -
Мимо сосен і беріз.
Я веду, веду, веду -
Саночки на поводу,
Бо з гори санки летять,
А на гору - не хотять...

Ковзани-пустуни

Є у мене ковзани,
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає —
Вже на вулиці вони.
їм сподобавсь дуже лід —
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
— Просто горе з ковзанами!
Отакі-то ковзани,
Ковзани-пустуни!

Зимова пісенька

Зимонько, де ти?
Намети замети.
Ми тебе стрічатимем
З лижами й санчатами,
З ковзанами на льоду...
А зима гукає: – Йду!


Ліна КостенкоЛіна Костенко. дитячі вірші

Пряля

Сидить пряля та й пряде —
сніг іде — іде — іде —
нитка рветься де-не-де —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —
на сувої полотна —
на завіску для вікна,
на хустину й укривало —
мало — мало — мало — мало —
сніг іде — іде — іде —
а вона пряде й пряде…

Вже рік старий за обрії пливе...

Вже рік старий за обрії пливе.
Уже й Новий стоїть на виднокрузі.
Хай у Новому буде все нове, –
старі лиш вина, істини і друзі!

вірш про зиму. Новорічні вірші

Дзвенять у відрах крижані кружальця...

Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
Їй, певно, сняться повні жмені груш.

Їй сняться хмари і липневі грози,
Чиясь душа, прозора, при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.

Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.

І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
Все згадує себе в свою найкращу пору.
І стежка, по якій вже тільки сніг іде...

Заячий карнавал

Вітре, вітре, ти не вий!
У звіряток рік Новий.
Зорі світять на ялинці.
Дід Мороз приніс гостинці.
Прометем собі доріжки.
Потанцюємо хоч трішки!
Маски зробим з будяків.
Налякаємо вовків!

Свят-вечір

Мороз малює у віконці.
Узваром дихає кутя.
І Мати Божа на іконці
у хустку кутає дитя.
Побудь дитиною, синочку.
Твоє дитинство золоте.
Ще вітер віє у терночку
і дерево на хрест росте.
Ще час не сплинув за водою.
Ще Юда спить у сповитку.
Он гурт з різдвяною звіздою
уже на ближньому кутку.
Поколядують і засіють.
Ще, може, буде і життя.
Ти на Голгофі вже Месія,
а на руках іще дитя.

Дмитро Павличко

Дмитро Павличко

В лісі, наче проділ, біла путь.
Сніг і сонце - празник чистоти.
Ти сніжинкою хотіла буть -
Впасти й не розбиться з висоти.

Сніг на віях. Правда і брехня.
Мить, що потім мрією стає.
Сніг, сніжок, сніжечок, сніженя,
Сніженятко, сніженяточко моє.

Колядники

Колядувати в день Різдва
Прийшла капела лісова:
Їжак, лисиця, зайчик, лось,
Кабан, сарна і ще там хтось...

Горить звізда, іскриться сніг,
Співає олень-златоріг,
А тенор-вовк від щастя мре:
Найвищі ноти він бере.

В кожусі бурім пан ведмідь
Дрімає й ледве вже стоїть,
Та тягне басом з-під вікна,
Аж ходить хата ходуна.

Дзвінкі, чудові голоси!
А що за коляду даси?
Готуй же гостям нашвидку
Капусти, м'яса і медку,

Горіхів, сіна і зерна,
І ще щось, але що?
Хто зна?

поздоровлення на новий рік у віршах

Так радісно, що сніг пішов!

Так радісно, що сніг пішов!
Дух незбагненний носить мною -
То тішиться селянська кров
Накритою озиминою.

Так сніг пішов, аж день осліп,
Та бачу я в надії добрій:
Той сніг - немов до неба сніп,
Колосся, схилене за обрій.


Андрій Малишко

Андрій Малишко вірші для дітей

Морози б'ють важкі свої копита

Морози б'ють важкі свої копита
Останніми походами впівсвіта;
Останній подих рудуватих криг
Рожевим ранком звівся і застиг,
Пташок зимовий піднімає крила
І відлітає. І стежина мила
Снігів останніх замети круті
Кладе собі в долоні в самоті.
Русявий день гаптує сни світанню.
Принось, мій добрий, сонце і кришталь,
Лиш не принось мені весну останню,
Бо ще не ніч. Не вечір. Тільки даль.

Не боячись зими-напасті...

Не боячись зими-напасті,
Повільно ходять у дворі
Ранкові зорі червонясті,
Червоногруді снігурі.

І їхні крилечка вишневі
Важку розпушують югу.
Ні, ні, то ходять сни рожеві
По мармуровому снігу...

Снігові мелодії

Сніги, сніги на чорних килимах
Осіннього роздолу.
Налетіли Білоголові вершники зими,
Насипали синиць і синіх див.

Зіткали пурпур снігурам на груди,
І, стомлені, на серце прилягли,
І забриніли білими смичками.

Бриніть і війте, колисайте сни,
Сніги мої, зимовії предтечі,
Та лиш не збийте перший цвіт весни
Розбійним свистом дикої хуртечі!


Микола Вінграновський

Микола Вінграновський вірші для дітей

Новорічна колискова

Сніг приліг на землю льольо,
Притуливсь до тебе я,
І гойднулась біля болю
Новорічна ніч твоя...
Йди додому, старший болю,
І малому накажи:
Не дивиться нам ніколи
По той бік, де ніч лежить.

Може бути, що й не буде
Того щастячка і нам,
Але тепло пахне грудень
Молодим своїм снігам...

Ти б сказала: не змерзає
Ні мороз, ні заячня,
І душа твоя не знає,
Де твоя, а де моя...

Спи і слухай: вітер шаста
То в діброви, то з дібров...
З Новим роком, з новим щастям
Вас, гіркото, вас, любов!


Валентина МалишкоВалентина Малишко

Веселий Новий рік

Новий рік, Новий рік
Вже ступає на поріг.
Бути танцям круг ялинки,
Бути пісні, бути грі.

— Новий рік, Новий рік,
Ти з яких прийшов доріг?
Розкажи нам, що ти бачив
Що у пам’яті зберіг?

— Я веселий Новий рік,
З дальніх я прийшов доріг,
А тепер в гостях у вас
В гарний день, у добрий час.

— Новий рік, Новий рік,
Подаруй нам білий сніг
На ялинці угорі
Ясну зірку запали.


Платон Воронько

Платон Воронько вірші про зимуПадав сніг на поріг

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

Гра у сніжки

Із доріжки до доріжки
Полетіли влучні сніжки,
І почався білий бій,
Закрутився у сувій.
Закрутився, покотився.
Під горою зупинився.
Зверху сніг і знизу сніг,
І ніхто узнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.
Ой, весела гра у сніжки!

Перший сніг

Голуби злетілися біленьки,
Мабуть хтось їм хліба накришив, -
То вночі пройшов сніжок легенький
І усе довкіл запорошив.
Не спурхне сніжок цей голубами,
Як весінне сонце припече,
Він струмком зів'ється між горбами
І в далеке море утече.

новорічні вірші. Дитячий вірш

Ялиня

Сива матінка-зима
Молоду яличку
Одягала крадькома
В снігову спідничку.

Обтрусило ялиня
Снігову спідничку,
Бо зелене убрання
До лиця яличкам.

У своєму убранні
Юні ялинята
Дуже милі, осяйні
В новорічні свята.

Дід Мороз несе мішок

Дід Мороз несе мішок,
В ньому теплий кожушок
Ой ти, діду-дідусю,
Зігрій нашу Ганнусю,

Розв'яжи мерщій мішок,
Дай Ганнусі кожушок,
Надінь валянки на ніжки,
Хай вона пограє в сніжки.


Наталя Забіла

Наталя ЗабілаНаша ялинка

За вікном летять сніжинки
І сідають на вікні.
Ми танцюєм круг ялинки
І співаємо пісні.

Перед Новим Роком

Свіжі пахощі смолисті
вітер широко розніс, -
це на площі в нашім місті
ялинковий виріс ліс.
Кожна мама, кожен тато
вибирають до смаку:
- Нам високу!
- Нам пухнату!
- Нам гіллясту, отаку!
Через колію трамвайну
Галя з мамою ідуть.
- Ой, мамуню, поспішаймо!
Всі ялинки розберуть!
Та до площі щохвилини
під їздять грузовики.
- Будуть, будуть неодмінно
всім малятам ялинки!
Недарма в останні роки
розрослися в нас ліси:
дерева стоять високі,
набираються краси.
Підросли - їм тісно стало
ми й зрубали зайвину,
щоб всі інші розростались
на просторі в ширину.
Ну, а зрубані ялинки
марно теж не пропадуть:
їх у кожному будинку
малюки сьогодні ждуть.
Отже нам, Дідам Морозам,
подали цей грузовик, -
ми для всіх ялинки возим,
щоб Новий стрічати рік.
Вибирайте, мамо, тату,
кожен знайде до смаку:
вам - високу,
вам - пухнату,
а тобі, мала, - таку!
Радо кинулась Галинка
до густого деревця:
- Ну й ялинка!
От ялинка!
Щонайкраща саме ця!
От і вечір. Поспішати
вже додому треба нам,
щоб ялинки прикрашати
новорічним убранням,
щоб згадати теплим словом
все, що в цьому році є,
і зустрінути святково
рік, що зараз настає.
Під кремлівськими зірками,
день скінчивши трудовий,
вся країна разом з нами
зустрічає рік Новий.


Валентина Каменчук

Валентина Каменчук

Зайчикові вуха

Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.
— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!

Заметіль

Цілий день
Заметіль
Слала лісові
Постіль.
А коли прослала —
Вечеряти стала
І мене почастувала
Пиріжком з льодинкою,
А сама пішла додому
Білою стежинкою.

Ковзанка

В горах
Ковзанку
З води
Збудували
Холоди.

Взявши крила
В білі боки
Танцювали там
Сороки.

Білки, лиски і зайчата
Вчились їздить
На санчатах.

Не ловив і вовчик гав —
На льоду пісні співав.

Так цікаво,
Так завзято,
Що забудеш
їсти й спати!

Аж ведмедик клишоногий
Вухо висунув
З берлоги!

Новорічна пісенька вовка

Під Новий рік
Маленький вовк
Кожух вдягнув
І в ліс пішов.
Як через ліс
Чимчикував,
Таку він
Пісню заспівав:
— Я добрий вовк,
Я щирий вовк!
Душа у мене —
Чистий шовк!
В мене очі меткі,
В мене ніжки прудкі.
В мене зубки гострі.
Можу йти! Хочу йти
До малечі
В гості!
Я пісень багато знаю
Ще й на скрипці
Добре граю.
Всіх, хто схоче,
Я охоче
На санчатах покатаю.


Василь МоругаВасиль Моруга

Нічка-новорічка

Гарна нічка-новорічка!
Найчудовіша взимі!
Новорічка-чарівничка…
Поміркуйте-но самі:
На ялинках ця чаклунка
Скрізь запалює зірки
І найкращі подарунки
Нам кладе під подушки.
О дванадцятій годині
Похитнеться стрілка — скік!
Ї ми всі за мить єдину
Підростем на цілий рік.


Іван Нехода

Іван НеходаПісня про ялинку

У лісі, в лісі темному,
Де ходить хитрий лис,
Росла собі ялинонька
І зайчик з нею ріс.

Ой, снігу, снігу білого
Насипала зима!
Прибіг сховатись заїнько,
Ялиноньки — нема.

Ішов тим лісом Дід Мороз,
Червоний в нього ніс.
Він зайчика-стрибайчика
У торбі нам приніс.

Маленький сірий заїнько,
Іди, іди до нас!
Дивись, твоя ялинонька
Горить на весь палац!

Дід Мороз

Я — Мороз,
Червоний Ніс,
Я ходив сьогодні в ліс,
Я пакунки-подарунки
У торбині вам приніс.
Я бував по всіх усюдах,
Їздив верхи на верблюдах,
По морях і ріках плавав
На великих пароплавах,
Всю країну обійшов —
І до вас оце зайшов
По дорозі, ненароком,—
Привітати з Новим роком!


Ірина Мацкова

Ірина Мацкова

Пора чудес

Прийшла зима. – Ура, ура!
Раділа снігу Дітвора
І Кіт сіренький теж радів,
Зловить сніжинку він хотів.

В снігу так грався, і стрибав,
Що кожушок біленьким став.
Радів і Котик, й Дітвора:
– Зима прийшла – чудес пора!

Завітай, Сніжку, до нас

Завітай, Сніжку, до нас,
Бо настав Зими вже час.
Будем ми сніжки ліпити,
В санках з гірки вниз летіти.

Годівничку для пташок
Ми повісимо в садок.
У морозну цю пору
Зліпим Бабу Снігову.

На Ялиночку прикрас
Одягнемо ми за раз.
Як же гарно буде в нас
В цей Зими святковий час!


Любов Проць

Любов Проць

Різдво

Йдемо спішною ходою
Ми від хати і до хати
Голосною колядою
Сина Божого вітати.
...Все до ладу. Все - як треба.
Кожушки, хустки квітчасті...
Долинає аж до неба:
- Жийте в радості і щасті!


Василь Діденко

Василь Діденко вірші для дітейЗ Новим Роком!

Білий сніг летить у простір.
Золотих листків нема.
Це до нас прийшла у гості
молода, як цвіт, зима.

— З Новим роком! З Новим роком! —
Дід Мороз, привітним оком
підморгнувши дітворі,
став з ялинкою в дворі.

З подарунками торбину
перекинув через спину.
Здрастуй, криго синіх рік!
Здрастуй, свято Новий рік!

Білий сніг летить, як пух,
на ялинку, на кожух,
на обличчя, на чоло,
щоб нам радісно було!


Любов Забашта

Любов ЗабаштаСнігуронька

Я снігуронька маленька,
Народилася в сніжку,
Вишивала мені ненька
Зіроньки на кожушку.

Мій дідусь приніс дарунки,
Його звати Дід Мороз,
В нього є цукерки в клунку,
І зайчисько, й паровоз.

В нього є всього багато:
І лисичка, і ведмідь,
І санчата-гринджолята,
Гляньте, онде він стоїть!

Він моргне веселим оком
І зайчисько піде скоком,
І ялинка-золотинка
Закружляє ненароком.

Прийде з лісу вовчик сірий,
Під ялинку зайчик — скік!
Будуть з нами разом звірі
Зустрічати Новий рік!


Зимонько

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум”яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.



Читайте также