Війна, кохання, перемога. Алексик Таміла

Закрий очі...на мить уяви, що безхмарно, як у  ніч, коли квітнуть яблуні,
А місяць світить, так, як вдень,
Вдихни аромат їх жадібно,
І відчуй голоси, відлуння пісень,
Що лунають десь, там вдалині... чуєш - народні пісні...!

Закрий очі, собі і мені...
Хоча б на хвилину,
І  уяви, що ти щасливий,
ти зараз там, де щасливий!
Що немає війни,
І в тебе є сили, так багато сили!
І ти думаєш, що можеш все... ти зможеш все...

Закрий очі... відпусти думки...не думай...всього на мить...
Я знаю, тобі болить...
Тобі все так болить...!
Що ти не відчуваєш, ні страху, ні болю, ні пустоти
і ти вже не ти, 
Ти вже не можеш йти...

Але йдеш... 

Закрий очі, посміхнись...
Ще буде так, як колись,
Ти живий, ти живеш!
І твоїм силам ще й досі немає меж, зовсім немає меж!

Все, відкривай, 
Ще не весна, та знай,
Після ночі настане світанок, після зливи безхмарний ранок,
Всі війни закінчуються колись, 
Дочекайся...і посміхнись,
посміхнись...
Але зараз будь щасливий...
Попри все будь щасливий...
Бо їм немає меж, жодних немає меж... твоїм силам!

Відкрий очі!