Калакука Зоряна. Вчитель, який змінив моє життя
Проходячи звивисту шкільну дорогу довжиною в одинадцять років, на моєму шляху було доволі багато різних вчителів, які ділились зі мною своєю мудрістю. Безумовно, вони сприяли формуванню мого світогляду, характеру та поведінки. Когось я наслідувала, намагалась бути в чомусь схожою, прагнула колись досягнути того, чого й вони. На кожному уроці я дізнавалась щось нове про світ, який здавався мені незрозумілим та таким нерозгаданим. І досі я черпаю важливі істини з повчань вчителів, усвідомлюючи, що моя життєва сторінка скоро перегорнеться, і розпочнеться новий розділ під назвою «Доросле життя».
З-поміж тих людей, котрі вели мене пізнавати незвіданість та вчили, як досягати найвищих результатів, я не можу виділити когось окремо, адже вони всі направляли мене на зміни до кращого. Однак є одна особистість, яка неабияк вплинула на мою свідомість і перевернула моє світосприйняття догори дриґом. Ця людина не має відношення до педагогіки, але він став моїм наставником, з якого я беру приклад. Це артист, відомий український співак – Артем Пивоваров.
Одним з моїх улюблених хобі є музика. Слухаючи пісні, я шукаю приховані сенси та отримую естетичне задоволення. Обов’язковим критерієм для композиції, яка мені подобається, є відчуття душі, яку вклав туди автор. І саме у творчості Артема Пивоварова я її знайшла.
Одного разу восени, у дуже нелегкий час, початок блекатуів, мені пощастило побувати на його концерті й почути все наживо. Я навіть не мала гадки, що протягом усього виступу артист може одночасно співати і взаємодіяти з сотнями людей. Він зумів запалити та зачепити своїм талантом серце кожного у залі, а особливо моє. Це була справжня синергія, в якій ти зливаєшся та стаєш єдиним цілим з ним. Після того, як все закінчилось, я не могла перестати усміхатись, у мене всередині вирувала буря позитивних емоцій, яких давно не було до цього. Десь глибоко з’явився промінь світла, який дарував надію та допомагав, коли зовсім здавалось все невтішним.
Проходив час, я цікавилась та ще більше захоплювалась Артемом. Його пісні надихали мене, підбадьорювали та спонукали вірити в краще. Я зрозуміла, що він щирий, справжній і, незважаючи на свою популярність, залишився собою, що мені дуже імпонує. Та найголовніше – він гідний українець, який невпинно допомагає військовим та кладе вірші видатних українських письменників на музику, тим самим відроджуючи нашу культуру та надаючи їй нового подиху. Мене безмежно мотивує та заряджає його відданість і любов до своєї справи. Це дає змогу усвідомити, що тільки таким чином можна досягнути висот у своїй діяльності.
І ось уже знову осінь, і моя друга «зустріч» на концерті Артема Пивоварова. Та ж сама шалена енергетика, море яскравих вражень і вдячність за можливість це проживати. Тільки я по-іншому вже все сприймаю, тому що взяла від свого вчителя важливі настанови. По-перше, жити в моменті, тут і зараз, бо невідомо чи ще буде завтра. Не приховувати своїх емоцій, якщо хочеться плакати – плач, сміятися – смійся, адже ми всі живі люди. Не забувати, що на сьогодні українці всі єдині і залежать один від одного, потрібно підтримувати своїх та гуртуватись.
Я щаслива, що творчість Артема Пивоварова привернула мою увагу, торкнулась моєї душі, а він сам став прикладом для мене і змінив моє життя. Я почала більше цінувати те, що в мене є та насолоджуватись кожним моментом. Не боюсь почуттів та випробувань, а, навпаки, прагну до чогось нового, не відкладаючи нічого на потім. Здавалося б такі прості, але вагомі істини, яких повсякчас необхідно дотримуватись.
Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»
