Спецпоказ другого епізоду «Велика російська брехня. Література» на Книжковому арсеналі
Література як точка входу: епізод «Велика російська брехня» показали на «Книжковому Арсеналі»
31 травня у межах XII Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» відбувся спецпоказ другого епізоду документального циклу «Велика російська брехня. Література» від Суспільного.
Після показу відбулося обговорення на тему «Культурна апропріація: російська імперська традиція привласнення» за участі спікерів: шотландського перекладача, дослідника, викладача української мови Уяма Блекера; письменника, літературознавця, літературного критика, перекладача, видавця Ростислава Семківа; ведучої Радіо Культура, радіопродюсерки та письменниці Олени Гусейнової; філософа, публіциста, перекладача Вахтанга Кебуладзе; письменника та сценариста Андрія Кокотюхи. Модерувала розмову дослідниця культури, письменниця Олександра Довжик.
Захід розпочався з вступного слова директора департаменту зовнішнього виробництва соціально впливового контенту та копродукції Суспільного, виконавчого продюсера проєкту Лук’яна Галкіна. Він зазначив, що при створенні циклу було важливо дослідити й показати причини та наслідки того, як просування Росією своїх наративів і пропаганди впливає на реакцію західних країн.
«Ми ставили собі задачу створити такий собі “helicopter view” просування російських наративів на важливих міжнародних платформах та у медіапросторі. Як росіяни просувають міфи про Україну та її культуру у світі й роблять це таким чином, що після початку повномасштабного вторгнення ці міфи дуже важко викорінити. Для нас не першорядно показати щось нове, та якщо ви знайдете в цьому циклі щось незвідане, для нас буде важливим. Втім, головне завдання — транслювати український погляд на причинно-наслідковий зв’язок імперського лобі та культурного привласнення, і це потрібно не тільки для Заходу. Щодня працюючи з цими кейсами, усім нам часом складно простежити, як одні події пов'язані з іншими», — говорить Лук’ян Галкін.
Після перегляду фільму, спікери обговорили роботу інституцій за кордоном, зокрема вплив Росії на культурну сферу на міжнародній арені, та підкреслили значущість розвитку української масової культури для широкої аудиторії.
Уям Блекер як шотландський викладач української літератури має унікальний досвід порівняльних спостережень сприйняття української й російської літератури за межами України. Він переконаний, що існує можливість змінити думку читачів, досі не знайомих з українською культурою та літературою зокрема.
«Працюючи за кордоном, я маю можливість спостерігати різні точки зору. Деякі мої колеги намагаються щось пояснити, інші абсолютно проти, здається, навіть обурено говорять "Наш прекрасний Пушкін, а україністи зіпсували нам гарний настрій". Є також ті, хто перебуває посередині. Вони просто ще не розуміють, що відбувається, і відчувають дискомфорт, не знаючи, як на це реагувати. Я вважаю, що саме з цими людьми потрібно працювати і перетягнути на бік добра. У нас є над чим працювати», — поділився спостереженнями Уям Блекер.
Літературознавець, перекладач і видавець Ростислав Семків говорив про необхідність якісних перекладів українських творів іноземними мовами — щоб подолати колоніальний радянський спадок і познайомити зі справжньою українською літературою західного читача.
«Зараз важливо проаналізувати стратегію перекладів. Перша найбільша проблема іде звідти та з кількості якісних перекладачів. Кількість перекладених українських творів значно менша, ніж російських. Багато творів світової літератури до нас приходить через російську мову або через так званий "колоніальний переклад", коли текст перекладається на українську мову не з мови оригіналу, а з російської. Друга проблема полягає в тому, що Росія часто присвоює собі давню українську літературу. Хоча існує виключення у вигляді Шевченка, який має ексклюзивне місце. Випадок зі Сковородою свідчить про іншу ситуацію. Тому необхідно припинити міф про нього як про російського філософа та шукати інші зв'язки», — прокоментував Ростислав Семків.
Філософ Вахтанг Кебуладзе вважає, що непропорційно більша кількість перекладів російської літератури на Заході, в порівнянні з українською, створила хибну привабливість російської культури для іноземців, яку треба подолати.
«Достоєвський і Толстой це створення такого міфу Росією, якого ніколи не було, зрештою, це все, що є в російській літературі. Вони багато перекладались, і росіяни створили цей привабливий образ імперії. Я хочу прокинутись у світі, де немає цього Достоєвського, Толстого, Чехова, Пушкіна. А чи хочуть прокинутись люди у світі без них? Ні, вони поки не розуміють, що це за жах», — поділився Вахтанг Кебуладзе.
Спецпоказ та обговорення зібрали повну залу глядачів і глядачок. Після показу фільму присутні мали можливість поспілкуватися з учасниками обговорення.
Над проєктом працювали:
- автори ідеї Андрій Єрьомін, Анна Білоус;
- авторки сценарію Наталка Пономарів, Анна Данильчук;
- режисери Олександр Назаров, Наталка Пономарів;
- оператор-постановник Вячеслав Пономарьов;
- презентерка Анна Данильчук;
- продюсери Вячеслав Пономарьов, Андрій Єрьомін.
Керівниця проєкту зі сторони Суспільного — Альона Голякова, виконавчий продюсер — Лук’ян Галкін.
* Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Суспільне Культура — загальнонаціональний телеканал для культурного дозвілля. Кіно, театр і музика, цікаві програми про мистецтво, спецпроєкти та ефіри наживо з головних культурних і мистецьких подій країни та світу.
