«Помідори на очах»* — RottenTomatoes і проблема культури цифрового рейтингування

«Помідори на очах»* — RottenTomatoes і проблема культури цифрового рейтингування

Автор: Віланд Шванебек, німецький літературознавець.

Можливо, це не була справжня «бомба», але її впливу було достатньо, щоб викликати дискусію. На початку вересня 2023 року портал Vulture опублікував статтю зі звинуваченнями на адресу сайту RottenTomatoes, який має репутацію ресурсу, що надає важливу інформацію щодо оцінювання фільмів і серіялів з боку критиків. Рейтингова система сайту вже давно стала впливовим інструментом, обіцяючи задовольнити дедалі більшу потребу в достовірних даних і цифрах у сфері кінокритики. Однак, якщо розглянути ближче фіксовані відсоткові значення, які RottenTomatoes показує своїм користувачам, вони виявляються досить сумнівними. Тож випадок, про який у своїй публікації розповідає Vulture, піднімає важливі питання про те, як оцінюють культурні артефакти в епоху алгоритмів і демократизованої критики.

Як так званий агрегатор оцінок, RottenTomatoes не наймає власних авторів для рецензування фільмів. Натомість сайт збирає рецензії, опубліковані в газетах, спеціялізованих журналах і блогах, цитує їх у стислому вигляді та дає покликання на них. Для оцінювання кожного фільму вираховується середнє відсоткове значення з усіх рейтингів, зафіксованих на RottenTomatoes, за допомогою так званого «Томатометра», який зацікавлені особи вважають надійним показником якости фільму.

Рейтинги RottenTomatoes мають великий вплив. Список фільмів, які мають 100% схвалення на RottenTomatoes, навіть став чимось на кшталт канону. Коли рецензент першим після трирічної затримки поставив негативну оцінку популярній екранізації дитячої книжки «Падинґтон 2» (2017), виштовхнувши фільм зі 100% клубу, обурення користувачів не змусило себе довго чекати.

Але чому лунають звинувачення в маніпуляціях? Насправді це стосується не самого RottenTomatoes — принаймні, не тільки його — а радше піяр-компаній, які використовують сумнівні методи, щоб отримати кращі рейтинги на RottenTomatoes. Конкретний випадок був пов’язаний з розбіжностями в оцінках фільму Клер Макарті «Офелія» (2018). Ця ревізіоністська екранізація «Гамлета», в якій Дейзі Рідлі з’являється в ролі емансипованої супутниці принца Датського, отримала низку негативних відгуків після перших показів у пресі — що може швидко зруйнувати прокатні перспективи такої стрічки, як «Офелія», адже її успіх значною мірою залежить від позитивних рецензій та «сарафанного радіо».

Згідно з дослідженням Vulture, відповідальна за маніпуляцію піяр-компанія вдалася до трюку, який успішно експлуатував систему RottenTomatoes. Вона звернулася до рецензентів, які є в реєстрі RottenTomatoes, але не пишуть для великих видань, і у своїх електронних листах непрямо попросила їх написати кращі рецензії. Згідно з джерелами, на які посилається Vulture, у листах йшлося про те, що фільм «оцінили надто суворо», тому, команда «була б вдячна за допомогу інших рецензентів». Також стверджується, що за це платили навіть певні невеликі суми грошей. Ця кампанія забезпечила «Офелії» можливість через декілька місяців перетнути магічний поріг від «гнилого» до «свіжого» на RottenTomatoes — фільми з рейтингом менше 60% отримують сумнозвісний значок гнилого помідора; від 60% і вище — соковитий червоний помідор; і від 75% і вище — магічну печатку схвалення «Сертифікована свіжість» (за умови дотримання кількох інших критеріїв).

Залишається незрозумілим, яка частка провини лежить на співробітниках RottenTomatoes у випадку з «Офелією». Вже кілька років сайт критикують за недостатню різноманітність рецензентів. RottenTomatoes відреагував на це, прийнявши більше жінок і кольорових людей, але це одразу ж призвело до наступного звинувачення, а саме — інфляційного зростання числа акредитацій, що зменшує цінність «професійних» рецензій.

Репутація порталу як надійного рецензійного сайту, що містить рейтинги фільмів, ймовірно, ще більше постраждає через останні новини. Хоча RottenTomatoes — не єдине місце в інтернеті, де рецензії на фільми узагальнюють та визначають середні бали оцінювання, «Томатометр» має величезне значення. У США нові DVD-релізи з особливо схвальними відгуками навіть отримують наліпку «Certified Fresh» («Сертифікована свіжість»). Якщо ви знайдете будь-який фільм в англомовній Вікіпедії, то зазвичай побачите там і оцінку RottenTomatoes. Водночас залишається під питанням, чи може магічний відсоток мати вирішальний вплив на комерційні перспективи великого блокбастера з багатомісячною рекламною кампанією.

Безперечним є те, що новина про страшний ярлик «гнилий», який можуть навісити одразу після кількох рецензій, швидко поширюється соціяльними мережами після того, як інформація з’являється на RottenTomatoes. Останній фільм про Індіяну Джонса з Гарисоном Фордом не виправдав комерційних очікувань не лише через негативні рецензії, але погана оцінка RottenTomatoes у 33%, опублікована одразу після прем’єри в Канах, задала тон переважно негативному висвітленню фільму аж до світового кінопрокату. Хоча стрічка пізніше отримала поважний рейтинг 70%, гострий запах гнилих томатів вже не можна було вивітрити з фільму.

Отже, Rottentomatoes має велику вагу саме тому, що кінокритика стала демократичніше завдяки таким сайтам, як Internet Movie Database (IMDb), Letterboxd або рейтинговим опціям на Amazon. Це зумовлено тим, що зібрані там рейтинги не є ані валідованими, ані такими, що підлягають редакційному контролю. Навіть якщо виключити можливість маніпуляцій з боку ботів і тролів, які можуть кардинально спотворити реальну оцінку фільму, завищуючи або занижуючи рейтинги, навряд чи можна довіряти рецензіям на вищезгаданих сайтах і вирахуваним на їхній основі середнім значенням.

На сайті Amazon, наприклад, немає різниці між якістю товару та якістю транзакції, тобто одну зірку може отримати і фільм, який користувач визнав чудовим, але який прибув на три дні пізніше або з подряпинами на упаковці. Крім того, фільми часто отримують сотні оцінок на Amazon ще до того, як вони вийшли в прокат. У своїх коротких відгуках користувачі відверто зізнаються, що звеличують фільм до небес просто через очікування («Перша частина була чудовою, ця буде ще кращою!») або ставлять йому одну зірку через обурення («Для мене тут уже забагато політики!»). До того ж, багато покупців на Amazon майже не використовують 5-зіркову шкалу. Домінує двоїста логіка «або шедевр, або повний провал», тобто або одна зірка, або п’ять.

На перший погляд, система RottenTomatoes здається більш прозорою та надійною. Хоча зареєстровані користувачі також можуть залишати тут відгуки, вони зараховуються лише до так званого «Глядацького рейтингу», тоді як «Томатометр» формується виключно з оцінок професійних, належним чином зареєстрованих рецензентів. Ці рецензенти повинні бути акредитовані з боку RottenTomatoes і дотримуватися узгоджених термінів публікації і не оприлюднювати рецензію раніше за строки, які визначає дистриб’ютор. Той, хто подає свою оцінку в такий спосіб, з більшою ймовірністю справді бачив фільм, що є гарним початком.

RottenTomatoes вираховує середній бал з усіх рецензій, при цьому не робиться різниці між відомими рецензентами Variety та блогерами, які можуть не працювати в журналістиці як основній професії, але презентують себе у своїх текстах як добре поінформовані знавці жанру чи певної поп-культурної ніші, а отже, також мають експертизу та певне охоплення аудиторії. Якщо рецензія є загальнодоступною, а рецензент належним чином зареєстрований на RottenTomatoes, його слово має таку ж вагу в «Томатометрі», як і слово Маноли Дарґіс (New York Times) чи Пітера Бредшоу (The Guardian). Цього не змінює навіть почесне звання «топ-критика», яке присвоюється відомим рецензентам з найбільшим впливом.

Однак проблеми починаються з обчисленням часто обговорюваного середнього балу. Річ у тім, що RottenTomatoes використовує відсоткову цифру, розраховану для кожного фільму (ніколи не фіксовану), і тому можна було б припустити, що це точна середня оцінка, подібно до того, як її вираховують у школі з усіх оцінок за шкалою від «дуже добре» до «погано». Якщо у вашому табелі рівно половина двійок і трійок, ви отримуєте середній бал 2.5. Проте RottenTomatoes насправді використовує інший метод, який зумовлений виключно практичними причинами. По-перше, не всі рецензенти використовують однаковий діяпазон оцінок. У багатьох виданнях фільми оцінюють за шкалою від однієї до п’яти зірок, тоді як культовий американський кінокритик Роджер Еберт у своїх рецензіях присуджував до чотирьох зірок (у своїй телепрограмі він натомість використовував принцип «великий палець вгору» або «великий палець вниз»).

Інші видання (наприклад, портал IndieWire) спираються на шкільну систему оцінювання. Ситуація ще більше ускладнюється тим, що проміжні оцінки (три з половиною зірки, трійка з плюсом) також подекуди використовуються, тоді як деякі критики взагалі відмовляються від кількісних оцінок і надають перевагу рецензіям у вигляді чистого тексту. Такого підходу дотримується більшість великих газет у Німеччині. Теоретично можна було б стандартизувати численні рейтингові шкали RottenTomatoes за допомогою спільної формули, наприклад, призначивши певний відсоток можливих оцінок на кожній шкалі (100% для п’ятизіркового фільму або A+), але це було б неможливим для суто текстових суджень.

Тому «Томатометр» не цікавлять нюанси оцінки, а лише двоїста інформація, яку критик, що дає оцінку, або його редактор самостійно передає RottenTomatoes: рекомендувати чи не рекомендувати, так чи ні. У підсумку від критиків вимагається діяти за принципом Цезаря в Колізеї і проявити милість або засудити фільм — що не позбавлене свого шарму, оскільки змушує навіть автора досить байдужої тризіркової рецензії зайняти чітку позицію в питанні, чи варто йти на фільм у кінотеатр, чи ні. Буває навіть так, що рецензія з оцінкою B–, тобто фактично «добре із застереженнями», позначається як відмова від фільму з боку критика, який оцінює фільм на RottenTomatoes.

На прикладі шкільної атестаційної комісії принцип RottenTomatoes означає, що вчительський колектив, який зібрався, запитує лише про те, чи слід переводити учня, і вираховує середню оцінку на основі зібраних голосів «так» чи «ні». Учень, який отримує лише 3 бали з усіх предметів і ніде не відзначився, все одно може досягти зразкового середнього результату 100%. На RottenTomatoes фільм може отримати омріяну оцінку 100%, якщо всі відгуки будуть обережно позитивними, тоді як фільм, яким несамовито захоплюються майже всі, не досягне цієї оцінки, якщо буде хоча б один негативний відгук. Це може призвести до значних викривлень. Не рідкість, коли суперечливі шедеври, які увійшли в історію кіно, отримують на RottenTomatoes такі ж оцінки, як і посередні з точки зору майстерности фільми, які навряд чи хтось вважатиме вартими того, щоб зберегти їх для нащадків.

Нещодавній приклад показує, наскільки малозначним часто буває омріяне схвалення. У вересні 2023 року на екрани кінотеатрів вийшла стрічка «Привиди у Венеції» — третя екранізація романів Аґати Кристі від режисера Кенета Брани, який сам зіграв роль детектива Еркюля Пуаро. Після доволі неоднозначної реакції на попередні дві екранізації романів Кристі на фільм не покладали великих сподівань — і «Вбивство у “Східному експресі”» (2017), і «Смерть на Нілі» (2022) піднялися лише трохи вище демаркаційної лінії між «гнилим» і «свіжим» — а трейлер і доволі загальний слоган фільму («Смерть — це лише початок») наводять на думку, що Брана, можливо, заблукав у позбавлених смаку банальностях окультизму і вкотре промахнувся з естетичної точки зору, як це сталося з двома попередніми відполірованими екзотичними симуляціями.

Тому новина про те, що фільм «Привиди у Венеції» отримав схвальні відгуки критиків, стала ще більш несподіваною. Вражаюча оцінка RottenTomatoes у 80% з’явилась за кілька днів до виходу фільму на екрани, що дозволило йому отримати статус «Сертифікована свіжість», який він і досі захищає (станом на 18 січня 2024 року) на рівні 76% схвалення. Це ставить детектив за участи зірок попереду численних фільмів на RottenTomatoes, які вважаються сучасною класикою, включно з кількома лавреатами «Оскара» в категорії «Найкращий фільм».

Однак, якщо поглянути на 94 рецензії на фільм, які були зареєстровані на RottenTomatoes до 13 вересня 2023 року (тобто напередодні виходу фільму в прокат) і допомогли «Привидам у Венеції» досягти вражаючих 80% рейтингу, то вимальовується інша картина. Навряд чи хтось по-справжньому був у захваті від фільму. Якщо відкинути 26 суто текстових рецензій і зосередитися на 68 рецензіях, які виставляють фільму оцінку або числовий рейтинг, то помітно, що серед них є лише одна найвища оцінка. Тональність більшости рецензій можна охарактеризувати як доброзичливо-байдужу. Здається, що не надто високі очікування були дещо перевершені. У багатьох відгуках підсумок зводиться до того, що все могло бути набагато гірше. Якщо докласти зусиль, яких не доклав RottenTomatoes, а саме: перевести 68 кількісних відгуків у стандартизовану шкалу і вирахувати середній показник, то фільм «Привиди у Венеції» швидко опуститься вниз. Залишається лише 64% схвальних відгуків, що дає право на тверду оцінку 3, але не на місце серед найкращих у своєму жанрі.

У цьому контексті я не маю наміру ані применшити успіх фільму Кенета Брани, ані стверджувати, що точніший підрахунок приведе до більш «правдивого» рейтингу фільму. Звісно, навіть ретельне узагальнення сотень рецензій не приведе до об’єктивної оцінки, а в кращому випадку — до моментального знімка з низки суб’єктивних точок зору. Однак для сприйняття має значення, чи справді фільм має рейтинг схвалення 100% (як пропонує RottenTomatoes), чи серед сотні безпристрасних критиків просто не знайшлося жодного, хто б однозначно не радив його дивитися (як це де-факто робить RottenTomatoes). Платформа на позір пропонує справедливе порівняння на основі комплексного опитування; під час підрахунку всі нюанси зникають і залишається лише сума бінарних показників.

Видана в ювілейний рік карткова гра «RottenTomatoes», в якій ви сортуєте кінокласику за балами і розігруєте їх між собою, як старий добрий автомобільний «квартет» (карткова гра), перетворюється на спробу порівняти яблука з грушами (або помідорами) — адже невже ви дійсно хочете знати, як, наприклад, відверто провокаційні фільми, що викликають у глядачів рівною мірою гаряче захоплення і обурене несприйняття, співвідносяться з фільмами, які просто «непогані»? Іншими словами, яка нам користь від того, що завдяки методу RottenTomatoes ми «знаємо», що «Мати!» (2017) Дарена Аронофскі настільки ж «хороший» фільм, як і третя частина серії фільмів «Кошмар на вулиці В’язів» (1987), перший фільм про Губку Боба Квадратні Штани (2004) або «Паскуаліно “Семеро красунь”» (1975) Ліни Вертмюлєр, який став першим фільмом, який поставила жінка-режисер і який було номіновано на «Оскар»?

Можливо, навіть у світлі таких міркувань історію RottenTomatoes не потрібно переписувати тепер, на 25-річчя цього сайту, і немає потреби ретроспективно переосмислювати симпатичне починання трьох колишніх однокурсників з Каліфорнійського університету в Берклі як історію про маніпуляції та зухвалість у стилі фільму «Соціяльна мережа» (2010). Але, можливо, настав час менше покладатися на рейтинги від RottenTomatoes, якщо нам знову захочеться піти в кіно.

*Tomaten auf den Augen haben. — Ця німецька ідіома (буквальний переклад — «мати помідори на очах») означає «не помічати очевидного». (Прим. перекл.)

Стаття вперше була опублікована німецькою мовою під назвою «Tomaten auf den Augen — RottenTomatoes und das Problem digitaler Wertungskultur» в журналі 54 books 25 січня 2024 року.

Переклала Поліна Макаренко.


Читати також