Олексій Полосін. Справедливе рішення

Під час перерви у християнській недільній школі зчинився галас. Два хлопчика виривали один у одного книжку.

— Віддай мені книжку, вона моя! Я знайшов її ось тут на лаві.— кричить Олег.

— Ні, це моя книжка, — стверджує Василько, — її мені подарувала якась старша дівчина, а я її поклав на лаву і на хвилинку відвернувся. То ти ж і схопив її, не питаючи чия вона.

До них підійшла вчителька, вислухала обох і питає:

— Олеже, то ти наполягаєш, що ця книжка твоя?

— Так! — насупившись, відповів Олег.

— Василько і ти наполягаєш, що ця книжка твоя? — спитала вчителька у другого хлопчика.

— Так! — спокійно відповів той — Мені її подарували.

— Оскільки хтось з вас каже неправду, — сказала вчителька — то я віддам її Вадику.

— Віддавайте її, кому бажаєте, — крикнув Олег — аби вона не дісталася ось цьому поганому Василю!

Вчителька посміхнулася і сказала:

— Колись, як написано у Біблії, дві жінки на суді теж заявляли свої права на одну дитинку. Мудрий Соломон розсудив їх: дитину отримала справжня мати. І повернувшись до Олега, вчителька промовила:

— Олежику, по тому з якою злістю ти сказав про Василька, я зрозуміла, що тобі байдуже, що я зроблю з книжкою. Вона для тебе нічого не варта, бо — не твоя.

Вчителька віддала книжку Василькові і промовила:

— Я впевнилася в тому, що справжнім господарем цієї книжки є ти. Васильку, візьми її і обов’язково прочитай. А надалі будь уважнішим до своїх речей.

1 Цар. 16-28

Як цар Соломон зрозумів котра з двох жінок є справжньою мамою дитинки?