Трегубов Олександр. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Дві хвилини.
Сутула темрява пахне чорнильною крапкою у кінці речення, так само не залишаючи вибору на продовження. У кутку крізь щілину в небі невміло грає джаз жовтневий дощ. Однією нотою. Кап-кап. Як хвилинна стрілка однією мелодією, клац, клац, перегортає списані сторінки.
Десь у кольорових тропіках, у іншому вимірі, смаглява брюнетка у червоному бікіні під акомпанемент бірюзових хвиль наливає у стакан прохолодну піно каладу. Хлопець у білих шортах ганяє м’яча по смарагдовій траві. Чиясь рука старанно пише ще одне слово у клітинки сканворду. А тут – клац, клац, клац…
Я вдихаю твоє ім’я. Навпомацки. Напам’ять. Натщесерце. Цілую тебе тремтячими губами, торкаюсь неслухняними пальцями, обіймаю стукотом сполоханого серця, вмиваю солоною вологою очей.
У мене було дві хвилини. Дві хвилини, щоб освідчитись тобі. Дві хвилини, поки цнотливий сарафан ночі не роздеруть ікла голодних трасерів і скажених ракет. Два неспинних кола, клац, клац, до обіймів з іншою.
Нарешті я наважусь це сказати… Я… Я люблю тебе… Я буду любити тебе… завжди… моє життя...
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
