Війна, кохання, перемога. Опанасенко Катерина
Дитинство закінчилося
Давно вже не видно сонця,
Загубили десь посмішку рідні
В душі зима закралася,
Дитинство моє закінчилося…
Досить!
Якнайшвидше треба втікати,
Далеко ,туди, де є спокій,
Туди, де не плаче мати,
Туди, де немає війни
Але ж ?
Мурчик до мене горнеться,
Джессіка спить на канапі,
Чи можемо їх ми зрадити?
Ні, залишаємось вдома
Всі разом!
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
