Війна, кохання, перемога. Ревська Вікторія

Час квапимо і підганяємо години:
Зустріти ПЕРЕМОГУ найскоріше!!!
Та дні і місяці летять невпинно,
І не залежить їх політ від наших рішень.
Життя годинник цока щохвилини -
Та рік за роком миттю в вир несеться.
Скидають їх у прірву Нефіліми.
Лише НАДІЯ, як тверда фортеця.
Мігрень вагадлом такає у скроні,
Здається, луснуть від подій всі механізми!
Слова із вуст вже тільки непристойні...
І карні заходи для ката, наче грізні?!
Коли ж складе на грудях він долоні?!
Ми не пом'янемо його на тризні,
Бо, слава Богу, ми їз ним сторонні...
Коли ж поборе ВІРА вади різні?
Коли ЛЮБОВ врятує врешті світ?
Коли потрібно буде людям море крижми?
Коли соборність наша волю освятить?
Пітьму і нечисть переможемо коли ж ми?