Фуштей Маргарита. Вчитель, який змінив моє життя
Я навчаюсь у 9 класі, а з четвертого класу активно читаю. Вважаю, що маю вже свою читацьку історію, бо прочитала сотні книг про різні країни, про життя людей в період середньовіччя й інших епох та періодів.
І я зрозуміла, що в книгах таїться велика сила, книга стала моїм учителем,який змінює моє життя, вчить мене життєвої мудрості.
Правду каже народне прислів'я: «Книга вчить ,як на світі жить».
І ось на уроці української літератури ми вивчаємо твір, «Слово о полку Ігоревім...», твір, у якому зображено події другої половини ХІІ століття. І я можу сказати тепер своєму недругові: «Моя Батьківщина Україна має давню й славну історію, свою мову, свою писемність, своїх справжніх предків- українців».
Науковці по-різному визначають жанр «Слова...»: героїчна пісня, старовинний вірш, римована проза, ораторський твір... Ще у творі натрапляємо на терміни «пісня», «повість» і «слово». А от сучасні науковці визначають «Слово про похід Ігорів» як ліро-епічну героїчну поему, в ній потужний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція.
Захопилась я твором, прочитала його з цікавістю, бо описане в ньому подібне до подій сьогодення. Війна в Україні. Ворог хоче завоювати мою Батьківщину. Ми відстоюємо своє, наша боротьба правдива. І ми переможемо!
Так само далекого 1185 року князь Ігор Святославович разом зі своїм братом буй-туром Всеволодом та іншими князями пішов проти половців, щоб довести свою відданість Батьківщині. Саме цей похід і взято за основу «Слова про похід Ігорів». А я розумію: і тепер треба відбити ворогів з рідної землі.
Пробую себе в написанні твору, розумію, що нелегко, та хочеться внести щось своє в знак подяки за таку чудову пам'ятку - твір, що дійшов до нас з сивої давнини, твір, що хвилює, навчає...
Досліджувала авторство, «Слова...». І знову раділа, була горда з того, які розумні мої предки! Автором міг бути один із давньоруських князів, який брав участь у поході. Це міг бути чернігівець або киянин, або галичанин...Так, без сумніву, він був учнем славнозвісного співця Бояна, мав поетичний талант. Автор знав фольклор свого краю, добре орієнтувався в історії, літературі, державотворенні, у тодішніх політичних подіях...Це дає мені розуміння, що для життя треба багато читати, працювати з додатковою літературою. Для чого? Щоб бути всебічно розвиненою особистістю!
«Слово про похід Ігорів» - не великий за обсягом, проте в ньому багато подій, почуттів та емоцій. Поема є зразком світового героїчного епосу й давньої української літератури.
Руська земля: Дніпро, Дон, Сула, Азовське море, Путивль, Новгород, Київ, половецькі степи...Ця земля в поемі ніби жива, адже в ній розмовляють птахи, звірі, річки. Оспівані сили природи, пейзаж персоніфіковано: «земля гуде...», «кривавії зорі світ провіщають», « чорнії тучі з моря ідуть».
Так, саме цей твір мене багато чого навчає: поважати слова тата, мами, жити в дружбі з однолітками, розумітися, в чому сила міцної багатої країни...
Новгород-сіверський князь Ігор постав переді мною як патріот, який мужньо боронить рідну землю від ворогів. Безстрашний і рішучий воїн, сильна особистість! Та є в ньому й надмірне честолюбство, нерозсудливість. Як можна виступити в похід, не порадившись із досвідченим великим князем Святославом? І це дорого обійшлося Ігорю та його дружині!
А князь Святослав у поемі мені сподобався найбільше! Він- розсудливий, сміливий воїн і люблячий батько. Він такий, як мій тато: сміливий, зараз на війні в лавах ЗСУ.І він мене дуже любить. А ще вчить мене тримати в любові родинні зв'язки. А так говорив і великий князь Святослав у своєму «золотому слові'»:,, Закликаю вас до єднання як запоруки сильної держави. «Який давній, але й сучасний твір! Єднаймось, українці, щоб перемогти ворога!».
А ще в творі «Слово про похід Ігорів» мені полюбилась Ярославна, дружина князя Ігоря. Цей образ захоплює людяністю, задушевністю, патріотизмом, красою душі, вірністю коханому. З’явилась думка: і я в майбутньому буду такою дружиною! І хай настане мир! І буде Перемога!
Твір «Слово про похід Ігорів'» став мені дорогим і повчальним. Дякую своїй учительці української мови та літератури, яка так по-справжньому ,з любов'ю викладає свій предмет. Після вивчення твору я зрозуміла, що потрібно цінувати кожну хвилину свого життя, любити своїх батьків, свою Батьківщину, бути відданими їм.
Але найбільше прошу Всевишнього: «Зроби так, щоб не було воєн, щоб мій тато живим повернувся з війни...»
Слава Україні!
Героям слава!
Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»
