Толя Недоля. Вибрані вірші зі збірки Емоції. Ч. 7
ЦЕ СЛОВА
Слова - не лише звуки.
Вони не лише викрики,
Чи наші гучні вибрики!
Це музика для вуха!
Слова здатні образити,
Приспати й закохати,
Але від хвилювання
Їх важко підібрати.
Відсутність слів – мовчання,
Що схоже на байдужість,
А може намагання
Не сперечатись дуже?
Буває, що людиною
Занадто захопились:
Сказати дуже хочеться
Слова кудись поділись.
Слова бувають грубими
Твердими, як каміння.
Якщо у горлі сухо -
Не можна дихать вільно!
Слова нас надихають
І балують нечасто.
Слова також кохають -
Це символи для щастя!
10.01.2024
ПРОГНОЗИ
Щось здавлює груди
Усюди!
У голосі хрипи,
Як крики!
Невтішні прогнози -
Сльози!
Очі примарні -
Гарні!
Губи тремтять -
Болять!
Якщо не побачу -
Заплачу!
Як існувати?
Не відступати -
Кохати!
11.01.2024
ХОЧЕТЬСЯ
Хочеться кричати
На весь голос!
Хочеться співати
На все горло!
Хочу втамувати
Цей голод.
Хочу не страждати
Повторно.
Шлю сигнали поглядом -
Марно!
Надсилаю меседжі -
Тиша.
Хочу подивитись -
Яка гарна!
Хочу зрозуміти
Тебе глибше.
Як не намагався
Забути,
Як не заговорював -
Скута.
Втрапив у безвихідь -
Сплутав.
Як із себе зняти
Ці пута?
Ніби відпускаєш
Потроху,
Ніби не утримуєш
Сильно.
Та не маю від очей
Спокою!
Моє серце стука
Тактильно.
Заряджуся силами
Поки -
Може потребуєш
Повітря?
Буду намагатися
Доки,
На обох нам вистачить
Світла!
12.01.2024
МУКИ
Мій погляд солодший,
Ніж твої губи!
Ти будеш мучитись,
Бо надто грубий!
Мої сльози солоніші,
Ніж твій поцілунок!
Вони вимивають
На щоках візерунок.
Я більш яскравіша,
Ніж твої мрії!
Ти будеш марити,
Але не посмієш!
Мої пута міцніші,
Ніж твої руки!
Ти прирікаєш себе,
На нестерпні муки!
Мої чари сильніші,
Ніж ти уявляєш!
Ти будеш мліти,
Якщо вже не страждаєш!
12.01.2024
БЛЮЗ
Серце відбиває ритми,
Легені надихують плюс,
Нерви вібрують спритно,
Стогін лунає з вуст -
Я відчуваю блюз!
Звуки наповнюють груди,
Б’ємо по струнам на раз,
Мурахи по тілу усюди,
Повільно входим в екстаз -
Все наповнює джаз!
Очі слідкують за світлом,
Повіки опускаються низько,
Ноги танцюють спритно,
Люди тримаються близько -
Місто наповнює диско!
Такти ритмічно згасають,
Звук в почуттях загруз,
Навколишнє забуваю -
Бо серце жадає блюз!
14.01.2024
ЯКЩО ПОТРІБЕН
Якщо надто грубий,
Зігрій моє серце!
А може відтане -
Брутальність минеться?
Якщо неуважний,
Поводься відверто,
Тоді зрозумію -
Не буду упертим!
Якщо не побачив,
Поклич – я почую!
Без твого тепла
Я безмежно сумую!
Якщо ти кохаєш,
Я маю це знати,
Бо пожадання
Ніяк не сховати!
Якщо я потрібен,
Поглянь мені в очі -
Хіба я відмовлю,
Якщо серце хоче?!
14.01.2024
НЕЗБАГНЕННА
Іноді таємнича,
Іноді незбагненна,
Дуже вродливе обличчя,
Можна сказати – вогненна!
Зовні - завжди непокірна,
Очі горять як сонце,
Вдома стаєш спокійною -
Затишку охороницей!
Ніби нічого й не треба:
Свічки, підставки, квіти,
Зорі з шматочками неба -
Як тебе не хотіти?
Як не торкнутись волосся,
Якщо воно тіло лоскоче?
В погляді сумне здалося -
Серце прощатись не хоче!
Якщо до країв надивлюся,
Назад повернути не зможу!
З губ твоїх хмілю нап’юся,
Тіло сльозами зволожу!
До болю тебе б оповити,
Щоб голос нісся відлунням!
Як же не полюбити
Цю незбагненну красуню!
14.01.2024
ЦЕ ЛЮБОВ
Настрою нуль,
Все валиться з рук
Сон неспокійний,
Страждаєш від мук -
Це любов!
Дістала любов!
Відсутня увага,
Цікавість, наснага.
Як не стараєшся -
Не досягається!
Це клята любов,
Нероздільна любов!
Про тебе забули,
А може й не чули,
Чи навіть не знали,
Йшли – не впізнали!
Це все ще любов!
Підступна любов!
Зустрінеш – хвилює,
Очима полює,
Слова незабутні,
Утішне майбутнє!
Це любов!
Взаємна любов!
Тремтиш, коли бачиш,
Все в світі пробачиш!
Чекаєш, що прийде,
Не зможе, так вийдеш.
Ніщо не важливе -
Лише ця любов!
Незбагненна любов!
15.01.2024
ДІЇ
Ти мене знищила
Своїми змовами,
Ти розтоптала мене
Своїм поглядом!
Як і для чого була
Причина вагомою?
Та ти скористалася
Моїм голодом!
Штовхаєш мене
Важкими повіками,
Ріжеш мене
Своїми віями!
Не даєш, зупиняєш
Моє дихання!
Сторонишся, мучиш
Своїми діями!
Ти вже доконала -
Я не бігаю!
Ти вже принизила -
Я ображений!
Не намагаюсь,
Бо став калікою:
Вже не так б’ється
Серце смажене!
Трохи залишилось
Те що радісне,
Трохи приховане
Від байдужості!
Якби покликала,
Мабуть здався би!
Якби поплакала,
Знайшов би мужність!
15.01.2024
ПСИХУЄ
Пишу -
Не відповідає.
Приходжу -
Не помічає.
Телефоную -
Дарма!
Якась мовчазна
Карма.
Подразнюю -
Реагує.
Питаю про неї -
Психує!
Лайкаю -
Видаляє.
Не пишу -
Подруг підбиває.
Забуваю -
Сумує!
Не бачу -
Чатує.
Окреслює
Кордони,
Підкреслює
Моветони.
Образиться
До розколу -
І знову все
По колу!
17.01.2024
НІЖНА
Якщо ти мене покохаєш,
Я буду тебе уникати,
Увагу не буду звертати.
Навіщо мені твоє небо?
Я маю своє – незрівнянне,
Де можу дихати п’янко.
Навіщо мені хвилюватись
Від губ твоїх полум’яних?
Якщо ти мене приголубиш,
Я буду довго пручатись.
Навіщо мені твої губи,
Які не дають довго спати?
Я краще поніжуся в ліжку,
Про очі твої не згадаю -
Хіба що недовго, а трішки
Бо я ж тебе не кохаю!
Якби ти боровся за мене,
У битві витратив сили,
Я б рани твої промила,
Я б серце твоє пожаліла!
Тоді б назавжди зрозуміла,
Що ласка моя допоможе,
Тоді б від кохання зомліла,
Бо жити без тебе не можу
17.01.2024
СВІТ ФАНТАЗІЙ
Світ ілюзій -
Який він солодкий!
Нафантазуєш все,
Про що мрієш!
Тільки реальність,
Як темне болото,
Нашим серцем
Не володіє!
Чи це любов,
А може кар’єра? -
Дійсність очікування
Відкидає!
Та вірити знову,
Як в успіх прем’єри,
Наші фантазії
Спонукають!
Хтось розтоптав
Нероздільне кохання,
Хтось познущався
Над тим, що не може!
А хтось зазирнув
У серце навмання,
Щоб розшукати
Для себе щось схоже.
Як не крути
Та світ цей реальний,
Просто піддобрений
Емоційно
Тільки зусилля
І справжні бажання
Зроблять справжнім
Фантазійне похмілля
18.01.2024
ОЗИРНИСЬ
Ховаємось по куткам,
Забули, як розмовляти:
Не те щоб зовсім так,
Але тоді, коли потрібно
Сказати
Важливе, справжнє,
Неполохливе,
Навіяне серцем,
Хіба для цього маєш
Чекати?
А якщо втрачаєш сили?
Якщо все падає з рук?
Якщо думки тікають,
Напругу тримають,
Зникають?
Чи можна все це промовити
В очі тому чи тій, хто
Потрібен?
Ніби бачиш і хочеш
Запам’ятати,
Бо вже не можеш терпіти,
Мовчати!
Бо хочеш сказати,
Кричати
Усе, що накіпіло!
Глянь, я тут,
Поряд!
Не шукай себе
В чужих очах,
На далеких зорях!
Тому, що туди не долетіти
Ніколи!
Я неподалік, я поруч -
Озирнись
Навколо!
19.01.2024
ПОДИВИСЬ
Подивись, яка ти вродлива:
Блиск в очах
І вигини тіла!
Подивись, наскільки ти гарна-
З тебе можна писати картини!
Я милуюсь, які плавні рухи:
Ти пливеш,
Летиш над водою.
Шелест, шепіт -
Такі ніжні звуки
Скрізь лунають
З твоєю ходою.
Подивись, яка полум’яна!
Хіба можна не помічати?
Хіба можна
Цей погляд забути?
Лише глянула –
Розум вже п’яний!
Невже думаєш
Що я забуду?
Що спокійно
Вночі буду спати?
Ні, не зможу -
Змагатись не буду!
Хвилювання ніяк
Не здолати!
Подивись, яка неймовірна!
Хіба слово
Це лишень звуки?
Ти байдужа до них,
Чи, можливо,
Не сприймаєш
Серцеві муки?
Ні, я впевнений –
Це від туги!
Бачу трепіт повік,
Змоклі губи.
В це повірити
Просто не сила!
Подивись, яка ти вродлива!
21.01.2024
Я Б ЗАБУВ
Я забув би ці губи
Червоні.
Я забув би ці очі
З блакиттю.
Я б забув би ім’я,
Що лунає як дзвони,
Та воно повертається миттю!
Я забув би
Твої ніжні руки.
Я забув би
Де сльози торкались.
Та не зможуть
Всі наші розлуки,
Нам забути ті миті
Що мали!
Я забув про те,
Що навколо
Рай для двох
Нам знайти
Заважало:
Все шуміло,
Сміялось, співало!
Але серце
Твій спокій бажало!
під час ракетної небезпеки, 23.01.2024