Олексій Полосін. Баран
Баран гуляти захотів,
Штовхнув ворота й не відкрив.
Тоді він поступив уміло:
Рогами вдарив що є сили.
Та не відкрились ворота –
То може силонька не та?
Азарт його вже захопив:
Він розганявся й знову бив.
З воріт вже тріски полетіли,
Та відчинятись не хотіли.
А півень це спостерігав,
Подумав та пораду дав:
– Мені ти, друже, віру йми,
Рогами клямку підніми,
Відчиняться ворота враз!
Не сходь ти з розуму, нараз!
Чи маєш розум, друже мій?
Коли ти рвешся на пробій?
Нас мудрість Божа вчить терпінню,
Емоціями володінню.
11.11.2011
