01-11-2015 Іван Франко 767

Іван Франко. Oй ти, дiвчино, з горiха зерня

Іван Франко. Oй ти, дiвчино, з горiха зерня

Oй ти, дiвчино, з горiха зерня,
Чом твоє серденько — колюче терня?

Чом твоï устонька — тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?

Чом твоï очi сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?

Ох, тiï очi темнiшi ночi,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!

I чом твiй усмiх — для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?

Ой ти, дiвчино, ясная зоре!
Ти моï радощi, ти моє горе!

Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.


Читати також