Деякі стилістичні особливості повісті Стівена Крейна «Ясночервона відзнака доблесті»

Н. Г. Шевченко

Творчість американського письменника кінця XIX століття Стівена Крейна, на думку багатьох, посідає окреме місце в літературі США. Крейн приніс із собою дух новаторства, постановку гострих політичних і соціальних питань. Він справив великий вплив на творчу манеру багатьох письменників XX століття. Американські дослідники творчості Крейна — Карл Ван Дорен, Ван Вік Брукс — зазначають, що з нього починається сучасна американська література. Ернест Хемінгуей, наприклад, називає Крейна одним із кращих американських письменників: «Хороші письменники — це Генрі Джеймс, Стівен Крейн та Марк Твен. Не обов’язково у такому порядку. Для справжніх письменників ніяких рангів не існує».

Незважаючи на те, що Крейн помер, коли йому не було й двадцяти дев’яти років (1871-1900), він залишив багату спадщину: романи та повісті, оповідання та нариси, вірші. Найбільшої популярності Крейн здобув як прозаїк. Першим твором, який приніс автору визнання й славу, була видана у 1895 році спочатку в США, а потім в Англії повість «Ясночервона відзнака доблесті».

Сама назва повісті глибоко іронічна: солдат Генрі Флемінг здобуває «ясночервону відзнаку доблесті» — поранення. Але це поранення він одержав не за героїзм і хоробрість — під час втечі з поля битви юнака оглушив по голові гвинтівкою свій же солдат.

Дія повісті — це послідовна зміна характеру Генрі, його ставлення до війни: якщо під час першого бою ним оволодіває панічний жах і він тікає від ворога, то в кінці твору ми бачимо його здатним на усвідомлені хоробрі дії.

У повісті старанно обминається героїчне, проте автор ні на хвилину не залишає у читача сумніву щодо принципової можливості героїчного. Але війна — це безглузда «потвора», і від неї треба відректись, говорить Крейн. Бостонська газета того часу писала, що повість написана з такою глибиною розуміння і такою відвертістю, які не можуть не захоплювати; читати повість — це те ж саме, що дивитись полотна Верещагіна. Як зауважує О. Васильєвська, цією антимілітаристичною повістю Крейн розпочав нову й важливу тему в розвитку американського критичного реалізму — тему війни.

Крейн спочатку назвав повість «Рядовий Флемінг. Його різні битви». Згодом автор замінив імена солдат, абстрагував їх до «довгов’язого», «горластого», «обірваного», «юнака»: the tall soldier, the loud soldier, the tattered soldier, the youth. Ім’я головного героя Генрі Флемінга, так само як і інших солдат, згадується між іншим, у діалозі, в середині твору. Крейна цікавить не особа Флемінга, а психологічний стан будь-якого молодого солдата, який вперше потрапив на поле битви. Вживані замість власних імен іменники youth, soldier, man передають читачеві додаткову інформацію про персонаж, на відміну від власних імен, які позбавлені понятійного змісту. Отже, використання в повісті загальних іменників «юнак», «солдат», «чоловік», а також ідентифікуючих прикметників «горластий», «довгов’язий», «обірваний» у функції власних імен — це стилістичний прийом, вживаний з метою реалістично відтворити психологію будь-якого новобранця, грмії в цілому.

Художньої переконливості твору надають окремі конкретні та узагальнені образи. Крейну властивий високий рівень конкретної чуттєвості образу. Він володіє загостреним почуттям кольору. Саме слово «колір» (color) і його похідні вживаються в повісті 13 разів, а його синоніми «відтінок» і «тон» (hue, tint) — 11 разів. Неабияку роль у створенні візуальної наочності відіграють специфічні терміни з галузі живопису, які часто використовуються у переносному значенні. Наприклад: His busy mind had drawn for him large pictures, extravagant in color, lurid with breathless deeds; He reluctantly admitted that he could not sit still and with a mental slate and pencil derive an answer.

Палітра Крейна-художника багата й різноманітна: у наявності всі кольори й відтінки спектра — від червоного до фіолетового.

У самостійну групу можна виділити прикметники з позначенням кольору, конвертовані або похідні від іменників, що позначають метал, сплав чи камінь: sapphire, steel, silver, brass, gold (golden, gilded), iron, bronzed, leaden.

Крім звичайних позначень кольору, Крейн використовує особливі фарби й тони: amber-tinted river, blue-enameled sky, brilliant-hued facing, corpselike hues, fierce hued flag, waxlike face, whiter light, more white, a sorry blue. Фактично всі ці словоутворення та словосполучення — авторські неологізми. Наведені приклади свідчать про барвистість і багатство кольорової палітри художника, широке використання синонімії для передачі різноманітних відтінків одного й того ж кольору: червоного — red, crimson, pink, rose; жовтого — yellow, gold, golden, brass, amber-tinted, gilded: сірого — gray, ashen, mouse-colored, steel; блакитного -— blue, blue-enameled, sorry blue, sapphire. Другою особливістю стилю повісті є вживання контрастних фарб: похмурим фарбам війни протиставлено ніжні, чисті фарби природи, мирного життя. Наприклад: The dun-colored cloud оі dust floated away to the right. The sky overhead was of a fairy blue; In the eastern sky there was a yellow patch like a rug laid at the feet of the coming sun; and against it, black and patternlike, loomed the... figure of the colonel on a ... horse; He was aware that these battalions with their commotions were woven red and startling into the gentle fabric of softened greens and browns. It looked to be a wrong place for a battle field. При цьому для позначення контрастності фарб Крейн послуговується різними означеннями. Так, ніжність фарб підкреслено словами: світлий, небесний, казковий, ніжний, теплий та ін. Наприклад: a light yellow shade, heaven’s blue, fairy blue, softened greens and browns, a gentle brown carpet, room of warm tints, warm color. Похмурі фарби передано за допомогою означень: тьмяний, жахливий, темний, вицвілий та ін. Наприклад: melancholy shade of green, dull hue, appaling yellow, a deep purple hue, faded yellow, deep murder red.

Як видно із наведених прикладів, найбільша кількість вживань припадає на синій, голубий (blue, sapphire) і червоний (red, crimson) кольори. Це пояснюється тим, що слова (насамперед, прикметники), які позначають колір, вживаються Крейном як у прямому (blue sky, red handkerchief), так і в переносному значенні (blue knees — синя одежа, red animal — війна). Першорядну роль у повісті відіграють саме слова, використані у переносному значенні: метонімічному — blue demonstration, blue pickets, blue knees, blue line, blue curve, blue regiment, blue men (виникає асоціація з синім кольором мундирів армії, в якій воює герой повісті), gray men, gray obstruction (у сіру форму вдягнені солдати армії супротивника); метафоричному — red animal (війна), red badge of courage (поранення) та ін.

Метафоричне вживання кольору в повісті пов’язане з його символічним значенням: червоний колір асоціюється в автора із смертельною небезпекою. Сама назва повісті «Ясночервона відзнака доблесті» глибоко символічна: ясночервона, тому що пов’язана з пораненням, небезпекою для життя, з одного боку, а з другого — поранення невіддільне від червоного кольору крові.

Як письменник-колорист Крейн надавав великого значення грі світлотіні; прикметники dark, light та їхні деривати зустрічаються у творі близько 60 разів — і як самостійні слова (dark girl, dark waves, dark smoke, dark line), і як компоненти складних слів (light-haired, light-gray, dark-suited, dark-hued, dark blue). Переважають темні тони: з усіх слововживань dark і light 60% становить перше. Це повністю відповідає ідейному змісту повісті Крейна, в якій війна засуджується як ненормальний, неприродний стан суспільства: темні, похмурі барви війни протиставлено світлим барвам життя.

Вживання кольорових позначень у повісті пов’язане з іще однією особливістю стилю Крейна, характерною рисою якого є синестезія — сприйняття аналогії, зв’язку між різними відчуттями. Червоний та чорний кольори у Крейна асоціюються з лютістю, хворобою, прокляттями і виступають постійними означеннями цих понять: red rage, red sickness, crimson roar, crimson fury, crimson oaths, black rage, black curses. Прийом синестезії використовується в художній літературі з часів античності; він є засобом глибокого емоційного впливу на читача і свідчить про емоційне сприйняття самим письменником оточуючої його дійсності. Письменник Крейн, безсумнівно, знаходився під впливом художників-імпресіоністів. Він бачив світ очима живописця і відображав його зримо й наочно. Використання синестезії в повісті «Ясночервона відзнака доблесті» — яскраве тому свідчення.

Колір у повісті набуває ще більшого емоційного значення на фоні звуконаслідувальних слів — прикметників, дієслів, іменників, наприклад: glitter, glittering, glinting, glimmer, gleam, glow, glowing, flash, flashing, flare, flame, flush, splash, shine, shade, shadow.

Особливості вживання кольорових позначень пов’язані значною мірою з композиційною побудовою повісті: хоча розповідь іде від третьої особи, автор бачить світ очима свого героя, у свідомості якого блискавично відображаються фарби, тони, лінії, спалахи, тіні. Цим почасти пояснюється широке використання лексики, що позначає контури об’єкта: слова line, curve, row, mass, shape зустрічаються у творі понад 170 разів.

Але герой повісті Генрі Флемінг не тільки загострено бачить світ, він так само загострено чує голоси людей, шелестіння трави й листя, стогін і лемент поранених, гуркіт і ревіння снарядів тощо. Діапазон звуків коливається від абсолютної тиші (silence, lull), шепоту й бурмотіння (whisper, murmur) до ревіння і гуркоту (roaring, blaring). Крейн уживає біля 100 іменників, 80 дієслів та 60 прикметників для передачі звуку. Найбільш частотними з них є іменники voice, noise, sounds din та дієслова roar, scream (не включено дієслова говоріння). Для Крейна характерне широке використання синонімічних груп, серед яких можна виділити дві головні:

контрастні звуки війни — тиша (lull, silence, hush, stillness) і гуркіт гармат (din, roar, uproar, crash, smash, thumping, thunder, rumble, peal, popping, booming, scream, whirring, screeching, crackle, rattle, banging, splutter, clatter, bark, reverberation, whistling);

звуки людського голосу, що реагує на безумство війни (shoutings, cries, cheers, crows, grumbling, lamentation, moans, yells, howls, blare, smarl, clamor, racket).

Імпресіоністичною особливістю стилю твору є вживання (часто метафоричне) музичних термінів для позначення звуків війни: bass (голос солдата), tenor (голос офіцера), song (спів куль), hymn (урочисті звуки битви), music (ритм гупаючих ніг), chorus (хор гармат), chords (звуки військового маршу), melody (шелестіння трави), ring (передчуття перемоги), crescendo (наростаючий гуркіт гармат), voice keyed to scream (голос офіцера).

До особливостей звукопису повісті Крейна слід віднести незвичайний склад словника, значний процент якого становлять ономатопічні слова, які імітують звуки природи (rustle), людського голосу (grunt, grumble, murmur, mutter, babble, blubber), звуки, що спричиняються різними речами, використовуваними у побуті, наприклад, сокирою (crucking), спорядженням (flip-flap, tinkling, clickety-click), а також різноманітні звуки війни: свист куль, гуркіт снарядів, гармат та ін. (roar, crash, splash, clash, splutter, splatter, creaking, whistling, banging).

Крейн досягає високої експресії, комбінуючи звукопис та алітерацію. Повтор одного і того ж звука у кількох поруч розташованих словах справляє враження безпосереднього відчуття звуків битви, природи тощо, наприклад: banshee shrieks of shells; grass rustled like silk; clashes and crashes, single long explosion; squalling and squawking; the insect voices of the might sang solemnly.

Отже, характерними особливостями повісті Крейна «Ясночервона відзнака доблесті» є візуальна і акустична наочність зображення. Конкретність окремих образів зростає у фізичну відчутність об’єкта, остання — у наочність розповіді і далі — взагалі у реалістичність прози Стівена Крейна.

Л-ра: Іноземна філологія. – Львів, 1977. – Вип. 47. – С. 37-42.

Біографія

Твори

Критика