Стівен Крейн. Війна – добра

Не плач, дівчино, війна добра.
Хай твій милий розкинув руки просто неба
І кінь схарапуджений помчав далі без нього, –
Не плач.
Війна добра.

Гримлять гуркотливі полкові барабани,
Жалюгідні душі закликають до бою.
Ці люди народжені наступати й помирати.
Незбагненна слава майорить над ними,
Великий бог війни, і велике царство його –
Поля, де сотні тисяч трупів.

Не плач, дитино, війна добра.
Хай твій тато впав у жовту траншею,
Схопився за груди, захлинувся й помер, –
Не плач.
Війна добра.

Яскраве має полкове знамено,
Орел і хрест, червоне й золоте.
Ці люди народжені наступати й помирати.
Переконайте їх, що знищення – чеснота,
Розкажіть про досконалість вбивства
І полів, де сотні тисяч трупів.

Матір, чиє серце пришпилене медаллю
На парадному мундирі твого сина, –
Не плач.
Війна добра.

З англійської переклав Володимир Криницький