Особливості оповідної структури роману Ф. Норріса «Спрут»
Л.В. Бабійчук
Вивчення структури оповіді літературного твору як суттєвого компонента художньої форми, який бере активну участь у вираженні естетичного наміру автора, привертає в наші дні посилену увагу дослідників. Питання про характер оповіді безпосередньо пов’язане з проблемою членування тексту. І.Р. Гальперін вважає, що членування будь-якого тексту має двояку мету: 1) окремо подати читачеві відрізки тексту, щоб полегшити сприймання; 2) допомогти читачеві уяснити характер часового, просторового, образного, логічного зв’язку відрізків повідомлення. Членування тексту за контекстно-варіативними ознаками є відмінною рисою авторського стилю.
У результаті суцільного аналізу авторської оповіді роману Ф. Норріса «Спрут» було виділено 1975 контекстів різних типів.
Усі ці контексти по-своєму беруть участь у розкритті ідейного змісту роману і відображають еволюцію характеру головного героя — поета Преслі, який приїхав до свого друга — фермера М. Дерріка, маючи на меті написати романтичну поему про Каліфорнію. Життя дало йому інший матеріал, і він створив реалістичну поему «Робітники»: в романі розкривається тяжке становище фермерів і конфлікт між ними і представниками залізничної монополії.
Оповідь у романі ведеться з двох «точок зору» — від автора і через призму сприйняття героїв. Відповідно до цього всі оповідні контексти можна поділити на об’єктивні (авторські) і суб’єктивізовані (персонажні). «Зображення подій з точки зору безпосереднього спостерігача, — зазначав В.В. Виноградов, — підсилює і підкреслює реалістичний тон і стиль зображуваних сцен, створюючи ілюзію прямого відображення дійсності. Незважаючи на суб’єктивну призму персонажа, а власне завдяки їй, зростає «об’єктивна» точність, достовірність зображення».
Усього в романі виявлено 175 контекстів суб’єктивізованої оповіді, у яких події, їх оцінка подаються з погляду головного героя — поета Преслі.
У міру того як Преслі глибше пізнає турботи фермерів, знайомиться з їхнім життям, відбувається процес поступового прозріння поета. Відповідно змінюється і лексична структура суб’єктивізованої оповіді, яка виражає точку зору Преслі. Ось, наприклад, оповідний контекст, який передає почуття і думки Преслі, присутнього на обіді у залізничного ділка Седаркіста: But Presley could find no enjoyment in the occasion. From that picture of feasting, that scene of luxury, that atmosphere of decorous well-bred refinement, his thoughts went back to Los Murertos and Quien Sabe and the irrigating ditch of Hoovens. He saw them fall one by one, Harran, Aennixter, Osterman, Broderson, Hooven. The clink of vvine glasses was drowned in the explosion of revolvers.
Перед очима Преслі постає картина вбивства фермерів, а стук фужерів з вином викликає у нього асоціації з пострілами револьверів. У аналізованому уривку немає піднесеної лексики, його емоційність досягається, в основному, на синтаксичному рівні завдяки вживанню паралельних конструкцій (that picture of feasting, that scene of luxury, that atmosphere of decorous well-bred refinement) і антитези (clink of wine glasses — explosion of revolvers).
Наведемо ще приклад оповідного контексту, який розкриває співчуття Преслі старшій доньці фермера Гувена, змушеній продавати себе, щоб вижити: By now, he was sick with the dread of it- He wanted to get away, to be free from that endless misery, so that he might not see what he could no longer help. Cowardly he now knew himself to be. He thought of himself with loathing. Bitterly selfcontemptuous that he could bring himself to a participation in such trivialities, he began to dress, to keep his engagements to dine with the Cedarquists.
Психологізований оповідний контекст розкриває в цьому уривку внутрішній стан поета шляхом безпосереднього вживання лексики, що містить у своїй семантичній структурі значення неприємна емоція (sick, dread, loathe, self-contemptuous, bitterly). Його емоційність підсилюється інвертованим вживанням прислівників cowardly та bitterly.
Психологізовані оповідні контексти виступають у романі Ф. Норріса як засіб характеристики не тільки головного героя Преслі, а й інших персонажів роману — фермерів.
Наведена нижче оповідь передає внутрішній стан жінки розореного Гувена, яка залишилась із маленькою дитиною на вулиці без засобів до існування: Mrs. Hooven began to fear that she would fall with her child in her arms. The terror of a collapse upon those cold pavements glistening with fog-damp roused her... She rallied all her strength and pausing a moment to shift the weight of the baby to the other arm, once more set off through the night. У цьому контексті внутрішній стан героїні передається як безпосередньо лексичними одиницями fear, terror, так і опосередковано через зображення дій (would fall, collapse, roused, pausing, set off).
Значне стилістичне навантаження в романі мають і описові контексти (130 випадків), які також поділяються на об’єктивні і суб’єктивізовані. Суб’єктивізовані описові контексти (портрет, пейзаж тощо) пропущені через сприйняття героїв, виражають суб’єктивні оцінки людей і подій і, конвергуючись з іншими засобами художнього зображення, беруть участь у розкритті ідейного змісту твору. Суб’єктивізовані описи стають часткою внутрішнього буття героя і набувають, таким чином, двоякої спрямованості, співвідносячись одночасно і з об’єктивною дійсністю, і з внутрішнім життям людини.
У романі «Спрут» суб’єктивізовані описи пов’язані у більшості випадків із переживаннями Преслі, його внутрішнім станом, його розумінням того, що відбувається. Такі описи, в основному, мають романтичний характер, що цілком відповідає способу мислення поета. Так, у свідомості Преслі виникає романтичний образ спрута, який висмоктує кров із своєї жертви, що символізує в романі залізничну монополію: Presley saw again in his imagination, the galloping monster, the terror of steel and steam, with its single eye, cyclopean, red, shooting from horizon, but he saw it now as a symbol of vast power, huge, terrible, flinging the echo of its thunder over all the reaches of the valley, leaving blood and destruction in its path, he leviathan. Семантичним центром опису є розгорнута метафора, у якій залізниця зображається сталевим чудовиськом, символом величезної влади. Експресивність цього уривка посилюється за рахунок епітетів huge, terrible і міфологічних алюзій cyclopean, leviathan.
Опис стада овець, в яке врізався локомотив, також подається через сприйняття Преслі в романтичному стилі, що має, проте, глибокий реалістичний зміст. Цей образ символізує експлуататорський характер залізничної монополії: It was a slaugter, a mes- snrro of innocents. The iron monster had charged full into the midst, inexorable.
Образ жорстокого чудовиська, який персоніфікує залізничну монополію, виникає у свідомості Преслі постійно: It was the feeding of some prodigous monster with iron teeth, devouring always, never glutted, never satiated. It moved belly-deep, in the standing, grain as its vast jaws crushed and tore, as its enormous gullet, ravenouns and inordinate, swallowed an entire harvest. Або: Into the prosperous valley, into the quiet community of farmers, that galloping monster, that terror of steel and steam had burst, shooting athwart the horizon, flinging the echo of its thunder over all the ranches of the valley, leaving blood and destruction in its path.
З розвитком подій змінюється відношення Преслі до природи. Суб’єктивізовані описи природи, які на початку мають суто романтичний характер, поступово стають в лексичному плані більш стриманими. Зіштовхнувшись з тяготами життя фермерів, поет не може безтурботно захоплюватись красою природи. Після зіткнення локомотива зі стадом овець природа ніби втрачає яскраві барви: The sweetness was gone from the evening, the sense of peace, of security, and placid contentment was stricken from the landscape.
Суб’єктивізований опис використовується і при зображенні багатої обстановки у домі залізничного магната Седаркіста, на обіді у якого був присутній Преслі. Деталі прикрас, багатого одягу гостей, розкішного обіду з переліком усіх страв у свідомості Преслі зіставляються з образом голодної жінки фермера Гувена, яка бродить вулицями і збирає об’їдки на смітниках. Антитезне зображення розкоші у домі Седаркіста і голодної жінки розореного фермера, підкреслюючи контраст між багатством і бідністю, підсилює соціальне звучання роману: Under foot, the carpet had all the softness of texture of grass, skins (one of them of an enormous polar bear) and rugs of silk velvet were spread upon the floor. A renaissance cabinet of ebony, many feet taller than Presley’s head, and unlaid with ivory and silver, occupied one corner of the room, while in the centre stood a vast table of Flemish oak, black, heavy as iron, massive. A faint odour of sandalwood pervaded the air. From the conservatory nearby came the splashing of a fountain... The soup, puree a la Derby, was served and at the same time, as hors adeuvres, ortolan patties, together with a tiny sandwich made of browned toasts and thin slices of ham, sprinkled over with Parmesan cheese. The wine, so Mrs. Gerard caused it to be understood, was Xeres, of 1815 wintage. Або: From Wednesday morning, till Friday evening, with the exception of the few apples she had bought and a loaf of hard bread that she found in a greasy newspaper-scraps of a workman’s dinner — Mrs. Hooven had nothing to eat.
Значну роль у відтворенні еволюції внутрішнього світу героя роману відіграє і невласне-пряма мова (НПМ), яка в багатьох випадках набуває складної розгорнутої форми. Ріст політичної свідомості Преслі, розуміння ним основних вад капіталістичного успільства, заснованого на експлуатації, на виживанні сильнішого, знаходить своє відображення і в зміні мовної структури контекстів НПМ, в яких авторська оповідь контамінується з внутрішньою мовою Преслі. Наприклад: The fancy grew big in his mind distorted, caricatured, terrible. Because the farmers had been killed at the irrigating ditch, these others, Gerard and his family, fed full. They fattened on the blood of the people, on the blood of the men, who had been killed at the ditch У лексичній структурі уривка переважає конкретна лексика (farmers, killed, irrigating ditch, family, fed full). Метафоричний образ they fattened on the blood of the people має реалістичний характер.
В окремих випадках НПМ будується як діалог або колективна НПМ, крім того, вона включає фрагменти описового й оповідного планів, створюючи особливий стилістичний ефект. Наприклад, НПМ жінки Гувена: She was hungry, hungry and if the want of food harassed and rended her, full-grown woman that she was, what must it be in the poor, starved stomach of her little girl? Oh, for some helping hand now, oh, for one little mouthful, one little nibble! Food, food, all her wrecked body clamoured for nourishment.
Незважаючи на те що в уривку переважає нейтральна лексика, він несе великий емоційний заряд, який передає відчай нещасної жінки. Емоційність створюється, головним чином, на синтаксичному рівні за рахунок повторення прикметника hungry, іменника food, паралельних конструкцій, які починаються емоційним вигуком oh (oh, for some ... oh, for one little mouthful ... one little nibble).
НПМ у романі Норріса виконує і характерологічну функцію. Так, НПМ головного героя Преслі часто містить роздуми про смисл життя, про місце в ньому таких вад, як скупість, егоїзм, про неминуче торжество добра, правди і справедливості. Наприклад: Falseness dies, oppression, greed, cruelty, selfishness, and inhumanity are shortly lived, the individual suffers, but the race goes on... The larger view always and through all shams, all wreckedness, discovers the Truth that will, in the end, prevail, and all things, surely, inevitably, resistlessly work together for good.
На відміну від попереднього прикладу, у цьому уривку переважає абстрактна лексика (falseness, oppression, greed, cruelty, selfishness, inhumanity, wreckedness, truth), характерна для Преслі, який схильний до філософських роздумів. Як і у наведеному вище уривку, схвильованість Преслі передається завдяки характерній синтаксичній організації НПМ, багатої на паралельні конструкції, антитези.
У романі широко представлена і введена внутрішня мова (75 контекстів). Вона розкриває думки, переживання, в основному, головного героя Преслі, а також еволюцію ного характеру. Найчастіше така мова вводиться словами he told himself, to Presley s mind, he realized. Введена мова передає, наприклад, стурбованість Преслі з приводу злиденного становища фермерів, його бажання допомогти їх: The struggle had found its poet. He told himself that his place was here... To range the entire nation, telling all his country men of the drama, that was working itself on this fringe of the r continent, this ignored and distant Pacific Coast — rousing their interest and stirring them up to action, to give his life to loosing the grip of the iron-hearted monster of steel and steam would be - beyond question, heroic. Other States than California had their grievances. All over the country the family of cyclopes was growing. He would declare himself the Champion of People in their opposition to the trust. He would be an apostle, a prophet, a martyr of freedom.
Введена внутрішня мова переходить тут у НПМ, що є характерним для оповідної структури роману Норріса. У цьому контексті поряд із використанням нейтральної конкретної лексики (place, drama, continent, country) вжита розгорнута метафора, яка передає типовість виникнення монополій у США (... the grip of the iron-hearted monster of steel and steam... All over the country the family of cyclopes was growing). Експресивність посилюється за рахунок слів, що належать до піднесеного стильового регістру (Champion, apostle, martyr).
Поряд з НПМ у романі часто вживається внутрішній монолог, який виконує значну роль у розкритті образу Преслі. Один з таких монологів передає його роздуми про капіталістичну систему, засновану на експлуатації, і типовість цього явища для всієї країни: Is our State of California the only one that has its ancient hereditory foe? Are there no other Trusts between the oceans than this of the Pacific and Southwestern Railway road? Ask yourselves, you of the Middle West, ask yourselves, you of the North, ask yourselves, you ! of the South, ask yourselves, you of the East, ask yourselves every citizen of every State from Maine to Mexico, from the Dakotas to the Carolinas, have you not the monster in your boundaries? If it is not a Trust of transportation, it is only another head of the same Hydra. It is not our Ideath struggle typical? Is it not one of the many, is it not symbolical of the great and terrible conflict that is going on everywhere in these United States? Вживання поряд з лексикою соціального змісту (trust, country, State, citizen, struggle, conflict) лексики піднесеного стилю (monster, hydra) підсилює експресивність усього уривка.
Отже, у романі Ф. Норріса «Спрут» активно взаємодіють такі типи контекстів, як об’єктивні і суб’єктивізовані оповідні та описові, а також контексти, що містять внутрішню і невласне-пряму мову. Всі вони, з одного боку, розкривають конфлікт між фермерами і залізничною монополією, а з другого — відображають еволюцію образу головного героя Преслі. Усі типи контекстів акцентують зображення суперечностей капіталістичного світу, злиденного становища фермерів, їх нерівної, але мужньої боротьби з залізничною монополією.
Л-ра: Іноземна філологія. – Львів, 1985. – Вип. 79. – С. 58-64.
Твори
Критика
