Війна, кохання, перемога. Рубан Сергій

Поля. Лани. Пшениця. Жито.
Казкові зими. Тепле літо.
Безхмарне небо. Зорі ясні
Дніпро. Карпати. Все прекрасно!
Земля багата і родюча.
Широкий степ. Сади квітучі.
Кохання. Пристрасть. Ніжні ночі.
Обійми і вуста дівочі…
Сім’я. Родина. Батько й мати.
Верба. Калина. Рута. М’ята…
Лунає дзвінко сміх дитини.
Цвіте прекрасна Україна!

Війна. Ракети. «Смерчі». «Гради»…
Сирени. Залпи. Канонади.
Підвал. Неспокій. Страх. Тривога.
Зневіра. Відчай і знемога…
Ірпінь. Гостомель. Харків. Буча…
Кати. Садисти. Плем’я суче.
Жінки зґвалтовані і діти.
Могили «братські». Сотні вбитих.
Пожежі. Вибухи і… Трупи…
Стікає кров’ю Маріуполь.
В саду – могилки дочки й сина…
Кричить від болю Україна…

Залужний. Армія. Солдати.
Гвардійці. Копи. Добробати.
ТерОборона. Волонтери.
«Азов». «Донбас». «Госпітальєри».
«Карпатська січ». «Холодноярці».
Спецназ. Морпіхи і «афганці»…
Союзники і меценати.
Європа. Світ. Країни НАТО.
«Нептун» і «Стугна-П». «Корсари».
І «Джавеліни» й «Байрактари»…
Хтось думав – станем на коліна?
Шнурує берці Україна!

Мир. Перемога. Ворог битий.
Знов чисте небо. Тепле літо.
Сміються діти. Пісня лине.
З війни зустріне мати сина.
Знов люди світлі і привітні.
Здійсняться мрії заповітні.
За руку візьме донька тата.
У Крим на море чи в Карпати?
Чи в подорож по всьому світу!
Туди, де сонце, море, квіти!
Лиш не в росію – там руїна…
Знов квітне рідна Україна!