Уривок з книжки «Школа ідеальних матерів» Джессамін Чен
Портал Експеримент ділиться з вами цікавими книжковими новинками, які виходять в українських видавництвах.
У видавництві «Віват» вийшла книга «Школа ідеальних матерів». Джессамін Чен.
Публікуємо уривок для ознайомлення.
Колись Фріда мала все, що їй було потрібно для щасливого життя. Але раптом усе пішло шкереберть: через три місяці після народження доньки чоловік покинув Фріду заради молодої коханки, а через спільну опіку жінка мусила розриватися між потребою заробляти й піклуватися про любу Гаррієт. Одного дня жінка залишає доньку вдома, а сама їде до офісу: туди й назад. Утім додому не повертається — офіцер поліції вимагає негайно прибути у відділок, бо Гаррієт там. Відтак недбалу матір, яка залишила доньку без нагляду, тимчасово позбавляють материнських прав і відправляють на перевиховання до школи ідеальних матерів.
Це разючий роман про материнство, «досконале» виховання, державну бюрократію і суспільний тиск, а ще про силу безмежної материнської любові.
Уривок
Цієї ночі Фріда знову не могла заснути. Вона повинна буде сказати судді, яка розглядає сімейні справи, що Гаррієт аж ніяк не занедбана дитина, що нею не нехтували, що в її мами просто видався дуже поганий день. Вона має спитати в судді, чи знає та на власному досвіді, що таке дуже поганий день. У Фрідин поганий день їй було вкрай потрібно звільнити свій розум, що потрапив у пастку її тіла, а тіло, своєю чергою, потрапило в пастку будинку, де у своєму ігровому центрі стояла Гаррієт з тарілкою крекерів у вигляді тварин. Раніше це було улюблене Ґастове пояснення: розум — це мов будинок, що живе в будинку тіла, а те мешкає в будинку будинку, який міститься у великому будинку міста, який, своєю чергою — у великому будинку штату, який перебуває в будинках під назвою Америка, суспільство і всесвіт. Він казав, що будинки розташовані один в одному, наче та матрьошка, яку вони подарували Гаррієт.
Чого Фріда не могла пояснити, чого не хотіла визнавати і що могла запам’ятати неправильно, так це несподіване відчуття радості тієї миті, коли вона зачинила двері, сіла в машину та втекла на ній від свого розуму, свого тіла, свого будинку й своєї дитини.
Фріда вибігла з дому, щойно Гаррієт відвернулася. І тепер їй спало на думку, чи не було це схоже на постріл у спину — найменш порядний вчинок з усіх можливих? Вона купила айс-лате в кав’ярні у кінці кварталу й пішла до машини. Заприсяглася, що негайно повернеться додому.
Однак десять хвилин на каву перетворилися на тридцять, які, своєю чергою, перетворилися на годину, потім на дві, а згодом і на дві з половиною. Задоволення від поїздки допомогло Фріді зібрати себе докупи. Це не було схоже на задоволення від сексу, чи від кохання, чи від милування заходом сонця, але це була насолода від можливості забути своє тіло, яким воно стало, забути своє життя.
Вона прокинулася о першій годині ночі. Вона не наводила лад у будинку три тижні й тепер не може повірити, що поліція бачила її житло в такому жахливому стані. Вона попідбирала іграшки Гаррієт, викинула сміття, пройшлася пилотягом по килиму, стала прати білизну, відчистила бруд з ігрового центра. І через те, що не зробила цього раніше, їй стало соромно.
Фріда прибирала до п’ятої ранку, доки від дезінфікувальних засобів та відбілювача в неї не запаморочилася голова. Рукомийники відтерто. Ванну відчищено. Паркетну підлогу відмито. І немає жодного поліціянта, який подивився б на її чисту плиту. Вони не бачать, що унітаз відмито до блиску, що одяг Гаррієт складено й прибрано, що напівпорожні контейнери з напівфабрикатами викинуто і з усіх поверхонь витерто пил. І доки вона працює, вона не думає, що доведеться спати без Гаррієт, вона напружено не чекає, що донька зараз її погукає.
Її волосся й нічна сорочка просякли потом, вона лягла відпочити на чисту підлогу й відчула, як легкий протяг охолоджує її шкіру. Зазвичай, коли Гаррієт з нею і Фріда не може заснути, вона витягає доньку з ліжечка й тримає у своїх обіймах. Така люба її дівчинка. Фріда мріє відчути вагу й тепло дитячого тільця.
