25-06-2024 Історія 540

Аскольдова могила: скарбниця історії та мальовничий куточок Києва

Аскольдова могила: скарбниця історії та мальовничий куточок Києва

Аскольдова могила - це не просто мальовничий парк на крутому дніпровському схилі, а й місце, яке береже в собі багатовікову історію. З давніх часів воно було пов'язане з легендами, важливими подіями та відомими особистостями, зберігаючи пам'ять про князівські часи, велич некрополя, трагічні події радянської епохи та відродження української державності.

Від легенд до історичних фактів

Історія Аскольдової могили має багату історію, що бере свій початок у IX столітті, а першу згадку про неї можна знайти у "Повісті минулих літ". Аскольдова могила, як вважають, виникла на місці колишнього урочища Угорського. Згідно з легендою, саме тут було вбито князя Аскольда.

Вбивство Аскольда і Діра князем Олегом

До 882 року в Києві правив найзагадковіший князь-варяг Аскольд. Про нього згадується у "Повісті минулих літ". За однією з версій, він правив після князя Діра, за іншою – спільно з ним.

Походження Аскольда та Діра достеменно невідоме. Існує декілька версій, згідно з однією з них, вони були нащадками легендарного київського князя Кия. Інша версія стверджує, що вони були дружинниками варязького князя Рюрика які прибули до Києва й захопили владу.

Згідно з легендою, саме Аскольд і Дір у 866 році здійснили знаменитий похід на Царгород. Руські воїни вже були на порозі перемоги, коли візантійці звернулися зі щирою молитвою до Пресвятої Богородиці, благаючи про порятунок. І сталося диво: розбушувався жахливий шторм, який знищив весь руський флот. Дивом врятувалися лише Аскольд і Дір. Царгород уникнув руйнування, а київські князі, вражені величчю християнської віри, вирішили прийняти хрещення.

Візантійські літописи свідчать про те, що близько 867 року князь Аскольд прийняв хрещення. Ймовірно, разом з ним хрестилися й його дружинники. На честь святителя Миколая Мирлікійського Аскольд отримав друге ім'я Миколай. Хрещення Аскольда стало знаковою подією в історії Київської держави. Це був перший крок до офіційного прийняття християнства всією державою, яке відбулося за правління князя Володимира Великого майже сто років пізніше.

Руські літописи оповідають про трагічну подію 882 року, коли князь Олег, прагнучи захопити владу в Києві, разом зі своїми дружинниками-язичниками напав на Аскольда та вбив його саме в урочищі Угорському. Легенда свідчить, що дружинники-християни поховали Аскольда на місці загибелі, а над його могилою звели дерев'яну капличку, освячену на честь святого Миколая - небесного покровителя князя.

Історики ставлять під сумнів достовірність цієї легенди, вважаючи її фольклорним сюжетом. Проте, з того часу в Києві з'явилась Аскольдова могила, яку й досі вважають місцем поховання київського князя. 

Княгиня Ольга збудувала на цьому місці церкву на честь Святого Миколая, адже саме таке ім'я отримав князь Аскольд після хрещення у 867 році. Однак у 971 році церква була зруйнована Святославом, сином Ольги. Згодом, князь Володимир, який сам прийняв християнство, відновив зруйнований храм. У 1036 році біля церкви було засновано жіночий монастир.

У 1809 році над Аскольдовою могилою звели величний кам'яний храм. Згодом, завдяки вправному проекту головного архітектора Києва Андрія Меленського, його перетворили на вишукану ротонду, оздоблену колонами.

Це мальовниче місце стало одним із улюблених для відомого українського поета Тараса Шевченка. На згадку про свої відвідини він у 1846 році написав акварельну картину, де зобразив Аскольдову могилу.

Аскольдова могила. Акварельний малюнок Тараса Шевченка 1846 року

Аскольдова могила: від монастирського цвинтаря до міського парку

У 1786 році біля Аскольдової могили виник невеликий цвинтар, де спочатку знаходили вічний спокій ченці. Згодом тут стали ховати й відомих, заможних людей: шляхтичів, купців, військових, меценатів, лікарів, письменників, інженерів, композиторів, акторів.

Некрополь на Аскольдовій могилі вирізнявся численними вишуканими надгробками та склепами, що перетворило його на елітарне місце поховання. На високому дніпровському схилі знайшли свій останній спочинок меценати Василь Симиренко та Микола Хряков, українофіли Олександр Лашкевич і Василь Тарновський, банкір Михайло Філіппов і лікар Франц Мерінг, богослов Василь Певницький і антрепренер Йосип Сєтов, актори Микола Соловцов і Марія Глєбова, ветерани війни 1812 року, учасники Кримської війни та Першої світової, серед яких й відомий у свій час пілот Петро Нестеров. Загалом, тут налічувалося близько 2000 поховань.

Некрополь на Аскольдовій могилі, фото 1912 року

В часи визвольних змагань початку XX-го століття на Аскольдовій могилі з'явилося багато братських могил. Тут знайшли свій вічний спочинок українські юнаки, які полягли в бою під Крутами. Ціною власного життя ці молоді й нескорені хлопці зупинили наступ більшовицьких військ на Київ, давши можливість Українській Народній Республіці здобути цінний час для організації оборони.

У 1919 році радянська влада вирішила закрити цвинтар для нових поховань. У 1934 році почалася ліквідація некрополя. Могили зносили, багато цінних склепів та надгробків було знищено, а деякі поховання перенесено на інші київські кладовища.

Церква Святого Миколая, яка стояла на території цвинтаря, також зазнала змін. У 1936 році її перетворили на ресторан, а вже через два роки, за проектом архітектора Петра Юрченка, перебудували під павільйон для парку. Замість історичної бані в стилі ампір з'явилася відкрита колонада в іонічному ордері, позбавлена даху.

Аскольдова могила. фото 1930-х років

В результаті цих змін колишній цвинтар на Аскольдовій могилі втратив свій історичний вигляд і перетворився на звичайний парк, який у 1940 році отримав назву Аскольдів сад.

Не оминула Аскольдову могилу й Друга світова війна. Німецькі загарбники облаштували на її території власний цвинтар для своїх солдатів. Після визволення міста у 1944 році це місце поховань було ліквідовано.

Німецький військовий цвинтар на Аскольдовій могилі

Післявоєнний період ознаменувався для Аскольдової могили новими похованнями. Тут знаходили спокій радянські воїни, які загинули у боях за Київ. Але 1957 року їх останки було урочисто перепоховано в більш монументальному місці - парку Вічної Слави.

Сучасність та перспективи

Відновлена церква-ротонда на Аскольдовій могилі

З відновленням української незалежності на Аскольдовій могилі розпочалася нова епоха. 26 квітня 1992 року спотворену радянською владою церкву Святого Миколая передали Українській Греко-Католицькій громаді Києва. Протягом 1997-1998 років храм ретельно реставрували, повернувши йому його первісний вигляд. 22 травня 1998 року оновлену церкву освятив екзарх Києво-Вишгородський УГКЦ Любомир (Гузар). Важливою віхою в історії храму став візит Папи Римського Івана Павла II у 2001 році, про що свідчить пам'ятний напис на стіні церкви. 

З часів Революції Гідності та початку російсько-української війни, а особливо після трагічних подій 24 лютого 2022 року, все частіше лунає ідея створення на Аскольдовій могилі Національного Пантеону Героїв. Ця історична місцевість, де вже знайшли спокій видатні захисники України, могла б стати символом пам'яті та шани до тих, хто віддав своє життя за нашу свободу.

Наразі на Аскольдовій могилі поховані четверо Героїв України:

  • Олександр Клітинський (1988-2014) – громадський активіст, учасник Революції Гідності, один із Небесної Сотні.
  • Дмитро Коцюбайло ("Да Вінчі", 1995-2023) – доброволець, командир 1 ОМБ "Вовки Да Вінчі" ЗСУ.
  • Марко Паславський ("Франко", 1959-2014) – солдат резервного батальйону "Донбас" НГУ, який загинув під час визволення Іловайська.
  • Андрій Пільщиков (1993-2023) – український військовий льотчик, майор 40 БрТА Повітряних сил ЗСУ.

Це місце, просякнуте історією та пам'яттю, безсумнівно, гідне того, щоб стати символом величі та героїзму українського народу.

Пам'ятки, що нагадують про минуле

Розташований на мальовничому схилі, парк "Аскольдова могила" чарує своїми зеленими просторами. Тут можна знайти безліч дерев та кущів, які створюють затишні тінисті алеї та затишні куточки. Проте, слід визнати, що у порівнянні з іншими зеленими зонами міста, паркова частина "Аскольдової могили" не вирізняється якимось особливим дизайном чи унікальними ландшафтними рішеннями.

Однак, головною окрасою парку безперечно є його оглядовий майданчик. Звідси відкривається захоплююча панорама лівого берега Києва, яка вражає своєю величчю та красою. Поєднання мальовничих краєвидів з історичною атмосферою робить "Аскольдову могилу" справжнім скарбом київських парків.

Сьогодні на території парку, окрім відновленого у первісному вигляді храму Святого Миколая та масивних сходів, які ведуть до нього, можна побачити один зі збережених старовинних склепів, дзвіницю, скульптуру Діви Марії, пам’ятний знак "1100-ліття віднайдення угорцями своєї Батьківщини", пам’ятник героям Крут та пам’ятний знак Герою України отцю Августину Волошину.

Меморіал пам'яті героїв Крут. Аскольдова могила у Києві

Крім того, у парку встановлено 14 хрестів із барельєфами, які символізують 14 молитовних циклів, у яких згадуються муки Христа. До святкування 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка відкрито пам’ятний знак, присвячений етюду "Аскольдова могила", який поет намалював у 1846 році.

Пам’ятний знак Тарасу Шевченку на Аскольдовій могилі

Аскольдова могила - це не просто парк, а й місце, де переплітаються історія, легенди та сучасність. Це місце, яке змушує задуматися про минуле, сьогодення та майбутнє України. Окрім цього, парк є місцем для відпочинку та прогулянок, пропонуючи відвідувачам мальовничі краєвиди і можливість зануритися в історичну атмосферу.


Читати також