01-01-2024 10701

Василь Єрошенко (есп. Vasilij Eroŝenko)

Василь Єрошенко

(1889 (1890) – 1952)

Українець за національністю Василь Єрошенко був незрячим письменником, музикантом, співаком, поліглотом, етнографом, мандрівником, шахістом, педагогом, класиком японської літератури, глибоким знавцем есперанто.

За натурою він — спадкоємець славних волелюбних сліпих українських гомерів-кобзарів, що мандрували світами, даруючи людям пісню, думу і твердість духу. Поклик крові владно вабив його в далекі краї, не давав довго засиджуватися на одному місці. Англія, Франція, Японія, Індія, Бірма, Сіам, Китай, Середня Азія, Чукотка — де тільки не довелося побувати Василеві Єрошенкові! І скрізь він лишив по собі добрий слід.

Пафос як цілісне явище у творчості Василя Єрошенка пов’язаний з надзвичайно глибинною силою його духу — оптимістичного, життєствердного, органічно поєднаного з романтичним / неоромантичним типом світосприйняття.

Улюбленими жанрами В. Єрошенка були казки та легенди насамперед ті, які чи не найбільше імпонують дітям, а також нариси, оповідання, вірші. 

Усе життя вивчаючи фольклор тих країн, в яких йому доводилось жити і працювати, Єрошенко обов’язково вклинював у свої казкові витвори елементи інонаціонального етносу то через топоніміку, то через звичаї, традиції чи деталі побуту, то крізь призму бачення головних чи епізодичних персонажів, авторську нарацію.

Біографія

Твори

Критика

Спогади про Василя Єрошенка