01-01-2024 10695

Василь Єрошенко (есп. Vasilij Eroŝenko)

(1889 (1890) – 1952)

Українець за національністю Василь Єрошенко був незрячим письменником, музикантом, співаком, поліглотом, етнографом, мандрівником, шахістом, педагогом, класиком японської літератури, глибоким знавцем есперанто.

За натурою він — спадкоємець славних волелюбних сліпих українських гомерів-кобзарів, що мандрували світами, даруючи людям пісню, думу і твердість духу. Поклик крові владно вабив його в далекі краї, не давав довго засиджуватися на одному місці. Англія, Франція, Японія, Індія, Бірма, Сіам, Китай, Середня Азія, Чукотка — де тільки не довелося побувати Василеві Єрошенкові! І скрізь він лишив по собі добрий слід.

Пафос як цілісне явище у творчості Василя Єрошенка пов’язаний з надзвичайно глибинною силою його духу — оптимістичного, життєствердного, органічно поєднаного з романтичним / неоромантичним типом світосприйняття.

Улюбленими жанрами В. Єрошенка були казки та легенди насамперед ті, які чи не найбільше імпонують дітям, а також нариси, оповідання, вірші.

Усе життя вивчаючи фольклор тих країн, в яких йому доводилось жити і працювати, Єрошенко обов’язково вклинював у свої казкові витвори елементи інонаціонального етносу то через топоніміку, то через звичаї, традиції чи деталі побуту, то крізь призму бачення головних чи епізодичних персонажів, авторську нарацію.

Біографія

Твори