«Умом Россию не понять, аршином общим не измерить…». Показ фільму «Забирайся, зимо!» у Дніпропетровскьку.

"Забирайся, зимо" на "Один світ".

19  листопада 2013 року, на третій день Відгуків Міжнародного фестивалю «Один світ» у Дніпропетровську, відвідувачі побачили та обговорили російську кінострічку Єлени Хорєвої та Олексія Жирякова «Забирайся, зимо!».


Фільм присвячений подіям перед президентськими виборами 2012 року у Росії, та показує невдоволення народу існуючим режимом влади. 

У якості експерта було запрошено Володимира Горбача – політичного аналітика Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, експерта із питань зовнішньої та внутрішньої політики України.

Думка експерта

Перше, на що звернув увагу Володимир Горбач – це те, що цей фільм знімався росіянами про росіян і для росіян. Він ілюструє період життя громадян у момент «перенародження влади», небезпечний і ризиковий період.

Тоді люди хотіли показати свою громадську позицію, але у них не було впевненості. Це була спроба електоральної революції, коли влада отримувала нову легітимність на новий термін. Але окрім готовності до дій, у народу фактично нічого не було – ні консенсусного лідера-кандидата, який би об’єднав опозицію, ні певної програми. Фактично, «сніжна революція» в Росії відбулася без розколу всередині режиму, серед еліти, тому вона зазнала поразки.

Значним досягненням, на думку Володимира, було те, що участь брали різні опозиційні течії, вдалося вивести на вулицю людей, які раніше не робили цього, - молодь.

Така революція дала можливість «випустити пар соціального протесту», що треба допускати з боку влади, адже, в іншому випадку, може статися «вибух» протесту.

Глядацьке обговорення «Зими»

Відвідувачам кінопоказу цікаво було дізнатися, чи потрібно було людям активніше діяти задля досягнення своєї мети. На думку Володимира Горбача, сталося те, що сталося, і не має сенсу розмірковувати про те, що було б, якби... Людьми керувала не ratio, здоровий глузд, а емоція, протест, небажання бачити існуючу владу, адже одні й ті самі обличчя набридають. Це була скоріше захисна, але не наступальна дія.

У такі моменти насильство – це порохова бочка, і спочатку її зазвичай застосовує перша влада. «Насильство з боку опозиції – до певної міри сюрреалізм», - каже Володимир, адже їх меншість. Роль провокацій відіграють скоріше інформаційні акції, «незвичне, що звертає на себе увагу». Мета таких радикальних мір – щоб про них говорили.

Один з глядачів припустив, що метою таких людей може бути досягнення слави.

Крім того, на обговоренні звернули увагу на терористичні акти 27 квітня 2012 року в Дніпропетровську та на суспільну реакцію з їх приводу.

Олексій Дмитрович звернувся до Володимира Горбача з проханням розкрити його бачення ролі народу на початку і в кінці фільму. На думку Володимира, фільм має на меті показати голос здорового глузду, той факт, що для опозиції повинно бути місце. Стійкі, мотивовані режими такого роду зазвичай руйнуються зсередини. Царський режим пав несподівано, радянський – ще більш несподівано. А поки буде існувати мета режиму, будуть знаходитися і виправдання діям.

За теорією суспільного договору Руссо, допоки влада забезпечує людям якийсь мінімум для життя, вони проти неї не виступають. Зараз ситуація не змінилася – держава забезпечує добробут людям. Одна з героїнь фільму казала про те, що не хоче міняти відомість, стабільність, передбачуваність її життя на невідомість, яка може прийти зі зміною влади. Володимир Горбач вважає, що те, наскільки діючим є цей «соціальний контракт», скоріш за все, покаже ситуація, коли впаде ціна на нафто-газ, і люди втратять вигоду. 

Наймудріша відвідувачка кінопоказу продекламувала рядки Тютчева:

«Умом Россию не понять,
Аршином общим не измерить:
У ней особенная стать –
В Россию можно только верить.»

Жінка наголосила на тому, що повинна бути духовна мораль, а все інше прикладеться.

На думку Глєба Юрійовича, лікаря, що також завітав на відгуки фестивалю, людська природа незмінна, і в її основі лежать такі природні якості як доброта, чесність, порядність, прояви гуманізму.

Мораль – це глибока тема, але інше питання – як її розвивати у суспільстві. «Сучасне суспільство – це не просто суспільство спектаклю, а граничного його вираження», -  вважає Володимир Горбач.

Також люди поцікавилися у експерта, чого ж не вистачає українському народу, щоб виходити на вулицю. Володимир зазначив, що кожне суспільство існує по своєму сценарію, і такі сценарії різних країн не співпадають у часі. А українцям не вистачає віри в успішність, віри у лідерів, що мали б їх повести та загальнонаціонального приводу. Та невдоволені люди зараз пішли до соціальних мереж, де й обмінюються своїми думками.

То ж, українська влада може бути спокійна щодо стану народу, допоки не робить невірних кроків, що можуть різко сприйняти народні маси.

Анастасія Коноваленкова

Читайте також: 

Відгуки Міжнародного фестивалю «Один світ» у Дніпропетровську (17.11 - 20.11.13).

Відкриття відгуків фестивалю «Один світ».

«Кіно – це не тільки розваги». Прес-конференція з нагоди Відгуків Міжнародного фестивалю «Jeden svět».

«Реконструкція ненависті». Показ фільму «Ігри каменю» у Дніпропетровскьку.

«Пояс щастя» чи «вуаль дійсності»? Дивовижний Азербайджан у Дніпропетровську.

Думки організаторів "Один світ" у Дніпропетровську з приводу дніпропетровських відгуків фестивалю у 2013 році.




Ключевые слова: Один світ,One World,Відгуки Міжнародного фестивалю,Забирайся, зимо!,Єлена Хорєва,Олексів Жиряков,Winter, Go Away

Читайте также