Іван Котляревський – основоположник сучасної української літературної мови
А. А. Яцько
Анотація: У статті представлено загальні відомості про геніального письменника – Котляревського Івана Петровича. Акцентовано увагу на зв’язку української літературної мови з творчістю Котляревського. Охарактеризовано основні питання та проблеми порушені у поемі «Енеїда».
Ключові слова: геній, творчість, нова українська літературна мова, культура, патріотизм.
Abstract: In the article presents general information about the great writer – Ivan Kotliarevsky. Was focused the attention on the connection Ukrainian literature language and works by I.Kotliarevsky. Also, was described the main problems and issues raised in the poem «Eneida».
Key words: genius, creativity, new Ukrainian literary language, culture, patriotism.
Творчість І.Котляревського ознаменувала собою початок нової ери української літератури. Із порівняно невеликого за обсягом творчого доробку письменника починається потужний рух національного відродження. Поема «Енеїда», над якою І.Котляревський працював майже три десятиліття, стала епохальним за своєю громадською i художньою значущістю явищем у духовному житті українського народу, визначила змістовий напрям і форму нашому письменництву. Творчiсть I.Котляревського була направлена на вiдтворення й iнтерпретацiю буденного свiту українця, він прагнув оживити мовну платформу – заговорити до народу його мовою й дати можливiсть тим, хто заперечував сам народ, його мову, культуру, зрозумiти, що кожна нацiя має перспективу й майбутнє. Іван Котляревський народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного чиновника. З 1780 року маленький Іванко почав навчатися в Полтавській духовній семінарії. Особливо старанно й наполегливо осягав хлопець гуманітарні дисципліни: політику, риторику, філософію, латинську, грецьку, французьку, німецьку мови. Під час вчителювання у поміщицьких родинах, з 1794 р., розпочинається творча робота письменника над славнозвісною «Енеїдою». Протягом 1794—1796 рр. І.Котляревський працює над першими трьома частинами поеми. Спочатку І.Котляревський не мав наміру публікувати поему і вона поширювалася серед читачів у рукописних копіях. Після 12-ти річної військової служби у 1808 році в чині капітана І.Котляревський виходить у відставку і пробує влаштуватися на цивільну службу в північній столиці. У 1809 році з'являється друком його знаменита поема у чотирьох частинах «Вергилиева Энеида, на малороссийский язык переложенная И.Котляревским». На титулі містилося авторське зауваження: «Вновь исправленная и дополненная противу прежних изданий» [5, c. 196-198].
З 1810 року і до кінця свого життя Іван Петрович Котляревський живе в Полтаві, працюючи наглядачем Будинку для виховання дітей бідних дворян. Увесь цей час письменник не пориває з творчою діяльністю, захоплюється театральною справою. З метою збагачення репертуару він створює драму «Наталка Полтавка» і водевіль «Москаль-чарівник», які з успіхом було поставлено у 1819 році. Так, на полтавській сцені, з початків нової української драматургії зароджувався національний професійний театр. У 1821 році поет закінчує писати поему, останню частину «Енеїди», але побачити повне видання йому не судилося. Воно з'явилося на світ у 1842 році, уже після смерті автора. У своїй діяльності І.Котляревський майже не виявляє прагнення виходити за межі національного культурного простору. Він зосереджується в умовному колі українського буття, ніби провокуючи свого читача до занурення у привабливий світ простих і людяних стосунків. Ця тенденція сприяла актуалізації української народної тематики та підтримувала подальше використання народної мови в літературній сфері. Вихід у 1798 р. в Петербурзі «Енеїди» І. Котляревського передумовив появу не лише нової української літератури та національної ідентичності, а й нової української літературної мови. Oчевидно, що за певних умов ця мова могла би розвинутися у самодостатнє явище, аналогічне російській мові. Але політика московських царів, а згодом і петербурзьких імператорів, була спрямована на створення єдиного загальноімперського культурного простору, де функціонувала би лише російська літературна мова. Тому офіційна влада у XVII-XVIII ст. винищувала саме літературну «просту» мову. Мовну свідомість Котляревського можна розглядати як досить характерну для представника освіченої верстви Лівобережної України кінця XVIII — початку XIX ст.
Мова у творах Котляревського поділяється на так звані мовні ієрархії. Вищий щабель займає «славеноросійська» — пов'язаний з сакральними мотивами варіант російської, середній — стилістично нейтральний варіант російської, а нижчий — українська мова, що спирається на місцевий діалект. Саме Котляревський створив нову українську національну ідентичність за структурною моделлю «доповнення» імперської ідентичності. Національно-політична свідомість утверджувалася як варіант місцевого чи регіонального патріотизму, що додавалася до загальнодержавного патріотизму. Звідси й парадигма національної літературної мови як додатку до «великої», загальноімперської літературної мови. Після Котляревського необхідні були титанічні зусилля Тараса Шевченка, який витворив принципово нову національну ідентичність за моделлю «протиставлення» імперській, де національно-політичне самоусвідомлення вже розглядалося за контрастом до загальноімперського дискурсу, а українська культура, література й мова — як самодостатні та потенційно незалежні від нього.
Бурлескно-травестійну поему "Енеїда" можна вважати твором усього життя автора, оскільки писав її близько 30 років. Вчені дискутують щодо року початку написання ’’Енеїди’’. Існує два найбільш розповсюджених варіанти: 1794р. та ще до 1791р. З'ясування року, має принциповий характер, оскільки йдеться про питання його першоджерела. Дослідники минулого століття М. Марковський, В. Шевчук та В. Неборак доводять, що "Енеїда" І. Котляревського безпосередньо пов'язана з "Енеїдою" Публія Вергілія Марона. І. Стешенко, М. Зеров та інші обґрунтували, що українська поема опосередкована російською "Вергилиевой "Энеидой" перші дві частини котрої побачили світ саме 1791 р. Тож це питання й досі залишається відкритим.
"Енеїда" викликала різні, переважно позитивні оцінки, хоча сприйняття її навіть одним реципієнтом могло коливатися від захоплення до осуду і навпаки. В основу твору І. Котляревський поклав сюжет "Енеїди" римського поета Вергілія. Таким чином, героїчна поема прославляла троянців та їхніх нащадків римлян. Вона входила в класичну освіту і була вкрай популярна в усі літературні епохи. На час написання перших трьох частин "Енеїди" І. Котляревського твір Вергілія був уже спопуляризований у Європі, зокрема в Україні, що дає підстави розцінювати поему українського автора як данину літературній моді. Проте "пародійний текст, який виник як відгук на вже існуючі пародії, неспроможний лягти в основу національної літературної традиції" [12, 8]. Названі західноєвропейські травестії залишилися творами-"одноденками", а "Енеїда" І. Котляревського як оригінальна і самобутня поема набула епохального загальнонаціонального значення.
Чітко визначити приналежність "Енеїди" до певного напряму досить складно. Складність полягає в тому, що І. Котляревського потрібно вважати не тільки "батьком", першим письменником нової української літератури, а й останнім поетом давньої літератури. Відповідно "Енеїда" завершила в собі літературу давню й народила нову, отже, стала ніби своєрідним птахом Феніксом нашої літератури в час його згоряння і воскресіння, що, за легендою, відбувалося в одному гніздов'ї і водночас". Таким чином, "Енеїда" І. Котляревського — перший твір нової української літератури, яким завершився процес секуляризації української культури, утвердилася народна мова як літературна та відбувся перехід від силабічної до силабо-тонічної системи віршування.
Отже, життя і творчість І.Котляревського припали на час, коли, здавалося, самі підмурки національної ідеї відбували одне з найсерйозніших випробувань на право свого існування взагалі. Невблаганна самодержавницька дійсність розбивала на друзки сподівання українського народу. Могутній і тотальний імперський тиск мав остаточно привести до знищення навіть можливих проявів національного духу. І.Франко, оцінюючи безприкладний літературний подвиг І.Котляревського, порівнював творчість письменника з пробудженням високогірного орла, який, злетівши з вершини, відвалив снігову брилу, що, покотившись кам'яним схилом, викликала могутню лавину, яка залунала «дужче грому». Не буде перебільшенням твердження, що незмірна лавина продовжує обростати новими активними масами і в день сьогоднішній. І в цьому велич І.Котляревського й історична заслуга.
Список використаної літератури
1. Андрущенко М. Іван Котляревський на тлі української культури 18 ст. // Київська старовина. - 1998. - № 5. - C. 60-67.
2. Караванський І. Іван Котляревський // Українська мова та література. - 1999. - 13 квітня. - C. 7
3. Кочерган М.П. І.Котляревський як лексикограф // Мовознавство. - 1998. - № 1. - C. 40-443
4. Ленда, Р. Іван Котляревський і доба національного відродження // Українська мова та література. - 2008. - № 37. - C. 8-9.
5. Мартич Т. Поема І.Котляревського "Енеїда": Тести для перевірки змісту // Дивослово. - 2002. - № 10. - C. 48-49
6. Марценко Г. "Енеїда" Івана Котляревського, тема і значення поеми // Дивослово. - 2005. - № 3. - C. 10-12.
Популярні твори
Енеїда
- Енеїда (PDF укр та рос версії. Дніпро 1970р)
- Писання І Котляревського. Твори: Енеїда, Наталка Полтавка, Москаль-чарівник, Ода до князя Куракина)
- Наталка Полтавка
- Ода Сафо
- Москаль-чарiвник
- «Чого ж вода каламутна...»
- «Віють вітри, віють буйні...»
- «Сонце низенько, вечір близенько...»
- «Ой я дівчина полтавка...»
- Пісня на Новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну
- Записи Котляревского о первых действиях русских войск в турецкую войну 1806 года
- Малороссийских губерний общий хор. Кантата
- Коментар до «Енеїди» Iвана Котляревського, та його історія
- Листи
Критика
- «Наталка Полтавка» й українська драматургія ХVIІ-ХVІІІ ст.
- Котляревський. Єфремов С. Літературно-критичні статті
- Пісенно-обрядовий матеріал в ідейно-художній системі «Наталки Полтавки» І. Котляревського
- Класицизм і драматургія Івана Котляревського
- Жанрово-стильові особливості "Пісні на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну" Івана Котляревського
- Поема І. Котляревського "Енеїда" як репрезентація української національної ідентичності
- Iван Котляревський смiється. Євген Сверстюк
- Коментар до "Енеїди" Iвана Котляревського, та його історія
- Етнолінгвістичний зміст поеми І. П. Котляревського "Енеїда"
- Вне Полтавы не могу … Топос міста у творчості Івана Котляревського
- Батько нової української літератури: до 240 річниці від дня народження Івана Котляревського
- «Енеїда» в історії української літературної мови
- Іван Котляревський – основоположник сучасної української літературної мови
- Ейдос дороги в «Енеїді» І. Котляревського
- І. Котляревський і Полтавська філія російського біблійного товариства
- Котляревський і його «Енеїда»
- Проблеми релігійної ідентичності в «Наталці Полтавці» І.П. Котляревського
- Язичницько-християнські аспекти моделювання потойбіччя в «Енеїді» І. Котляревського
- Життєпис І. Котляревського в романі Б. Леніна «Веселий мудрець»
- Алюзійний простір «Енеїди» І. Котляревського: колоніальний аспект
- Поема «Енеїда» І. Котляревського в контексті культурної парадигми художнього тексту
- Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. На шляхах до реалізму
- Для ювілею Івана Котляревського
- Столїттє Енеїди Івана Котляревського
- Вершинний твір українського бароко
- Перші видання Енеїди Котляревського
Перелицьований світ Івана Котляревського: текст - інтертекст – контекст. Євген Нахлік, 2015
- Із Прологу Івана Франка
- Потреба комплексної студії про творчість Івана Котляревського
- Літературні попередники
- «Енеїда». Світова вершина національної адаптації жанру бурлескно-травестійної поеми
- Етнографізм. Етологічний жанр
- Фольклоризм
- Природа сміхової культури
- «Енеїда» з погляду літературних напрямів і течій
- Ситуативний і цілісний підходи до творення образів-персонажів
- Проблеми двотекстовості і тритекстовості
- Ставлення Котляревського до війни, гайдамаччини та революції
Відео
- Фільм Москаль-чарівник 1995 рік
- З одвічністю на "ти" (Садиба Котляревського)
- Пригоди козака Енея 1969 рік
- Історична правда в деталях. Народний Котляревський
- Іван Котляревський. Українська література в іменах
- Мультфільм. Енеїда. 1991 рік
- Обрані часом. Іван Котляревський
- Наталка Полтавка. 1988 рік. Екранізація п'єси І. Котляревського
- Фільм-опера Наталка Полтавка. 1936 рік
- Фільм Наталка Полтавка 1978 рік
- Як Котляревський Наполеона розсмішив
- Іван Котляревський. Шляхи та роздоріжжя культури
- Скарби музеїв Полтавщини. Музей Івана Котляревського
Аудіо
