Україна кінця XVIII ст. знову дає постаті, що рівнем своїм сягають європейських вершин, а власними діяннями закладають підмурівок європейської слави для своєї нації. Такою постаттю був Григорій Федорович Квітка, що від свого помістя Основа прибрав собі псевдонім Основ'яненко. На долю його – нащадка славного колись козацько-старшинського роду Квіток, що мав чимало заслуг у військових справах слобідських козацьких полків, - випав важкий вибір. Ким і яким бути, як зберегти себе і традиції свого роду, не гублячи честі і слави предків.
Усе, що було святим, - вільний дух козацтва, доблесні заслуги перед Вітчизною – потоптано. Душа роду Квіток втратила одне крило – ратне, лишилося тільки те, що живилось любов'ю до освіти та науки. У домі братів Григорія Федоровича бував Сковорода, дух великого філософа і вчителя жив тут і багато в чому визначив майбутній життєвий шлях письменника, їхня картинна галерея, домашній оркестр, аматорський театр славилися в усьому повіті. Але козацькі шаблі та пістолі – тепер лиш прикраси на стінах. Цінні, дорогі прикраси... Тому честь роду і славу свого народу Григорій Квітка захищатиме словом.
Твори
- Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе (Оригинальная комедия в 5 действиях)
- Дворянские выборы в двух частях, часть первая (Комедия в 3 действиях)
- Турецкая шаль, или Так водится (Комедия в 3 действиях)
- Дворянские выборы, часть вторая, или Выбор исправника (Комедия в 4 действиях, в прозе)
- Шельменко - волостной писарь (Комедия в 3 действиях)
- Ясновидящая (Комедия в 4 действиях)
- Сватання на Гончарівці (Малороссийская опера в 3 действиях)
- Шельменко-денщик (Комедия в 5 действиях)
- Вояжеры
- Щира любов, або Милий дорогше щастя
- Мертвец-шалун (Шутка в 2 действиях)
- Бой-жінка (Водевиль-шутка в 1-м действии)
- Салдацький патрет
- Маруся
- Мертвецький великдень
- Добре роби — добре й буде
- Конотопська відьма
- От тобі й скарб
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
- Щира любов
- Божі діти
- Перекотиполе
- Пархімове снідання
- На пущання — як зав'язано
- Малоросійська биль
- Підбрехач
- Ганнуся
- Знахарь
- Званый вечер
- Очки
- Пан Халявский
- Головатий
- О слободских полках
- История театра в Харькове
- Григорій Квітка-Основ’яненко. Дворянские выборы, часть первая, или Выбор предводителя
- Григорій Квітка-Основ’яненко. Воззвание к женщинам
- Григорій Квітка-Основ'яненко. Песенка, или полубыль
- Григорій Квітка-Основ'яненко. Каламбур
- Григорій Квітка-Основ'яненко. Эпитафии. Мне
- Григорій Квітка-Основ'яненко. Двойные акростихи
- Григорій Квітка-Основ'яненко. Приключение на именинах
- Григорій Квітка-Основ'яненко. Мысли в день моего рождения
- Григорій Квітка-Основ'яненко. Ответ на ответ
- Григорій Квітка-Основ'яненко. О новом сочинении Любови Кричевской
- Григорій Квітка-Основ'яненко. От так ти москаля одури!
- Григорій Квітка-Основ'яненко. Письма к издателям
- Григорій Квітка-Основ'яненко. Письма к лужницкому старцу
Критика
- Філософська повість в Україні
- Про деякі особливості реалізму Квітки-Основ'яненка
- Словник мови творів Г. Квітки-Основ'яненка та його текстологічні засади
- Волосний писар ХІХ ст. у рецепції сучасників
- Жанр фейлетону у творчості Г. Квітки: проблематика і поетика
- Квітка-Основ’яненко: Як Фалалєй Повінухін на спір заснував українську прозу
- Сергій Єфремов. Історія українського письменства. Квітка
- Екранізація літературних творів Григорія Квітки-Основ'яненка у контексті радянського фольклорного кінематографу
- Семіотизація минулого в романі Г. Квітки-Основ'яненка «Пан Халявский»
- Фольклоризм як засіб індивідуалізації образів у повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся»
- Українська народна кулінарія XVIII – початку XIX ст. (за матеріалами художніх творів Г.Ф. Квітки-Основ'яненка)
- «Олітературення» фольклорних жанрів в оповіданнях Г. Квітки-Основ’яненка
- Г. Квітка-Основ’яненко писав повість «Ганнуся» «...для слави слобожан»
Відео
