10.11.2024
eye 1726

Леся Українка

(1871-1913)

З Лесею Українкою в українську поезію входив принципіально новий тип поета – революційного романтика. Це вже не орач, не плугатар і не сівач, а боєць і воїн, провісник грядущої бурі. І слово його – не зерно добірне, а меч. Змінюється і зовнішній характер поезії Лесі Українки. Щезає символіка явищ природи, всі характерні аксесуари «фантазій», «мрій», «співів», обов’язкові для поезії 80-х років як російської, так і української. Відходять у минуле мотиви туги, страждання, жертовності; героїзм стає нормою поведінки ліричного героя. Співуча мова стає енергійнішою, в ній запановують бойові, войовничі інтонації.

Нові віяння в мистецтві у творчості самої Лесі Українки стають з часом усвідомленим художнім принципом. Від «Блакитної троянди» до останніх драматичних творів – «Лісової пісні» і «Камінного господаря» – письменниця вигострює свою майстерність знавця людини. Кожен порух душі героя, кожна зміна в його світосприйманні, у її творах строго вмотивовані. Письменниця прагнула через підвищення уваги до людської особистості, її психології розкрити характер суспільства взагалі, його мораль, етику.

Біографія

Популярні твори

Критика

О.С. Кирилюк Українська міфологія та універсально-культурна структура «Лісової пісні» Лесі Українки (2010 р.):

Олександр Білецький Трагедія Правди (1927 р.):

Відео
Вибір редакції
up