Англійський переклад «Лісової пісні»

Микола Жарких

В 2011 році в Україні відзначали 100 років написання драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». З цієї нагоди Волинський національний університет (Луцьк) випустив ошатно оформлену книгу з українським текстом драми та її англійським перекладом.

У передмові до видання зазначно, що існують три переклади «Лісової пісні» англйською мовою – Гледиса Еванса (Gladys Evans), Віри Річ (Vera Rich) та Персиваля Канді (Percival Kandi, 1881 – 1947). Всі переклади мають найвищу атестацію: «three excellent translations».

От в цій статті ми спробуємо розібратись, наскільки чудовим (excellent) є переклад переклад П. Канді.

Треба почати з того, що з усіх мов, які користуються латинською графікою, англійська мова найгірше пристосована до віршування. В ній, як відомо, є тільки одне дуже просте правило читання, котре полягає в тому, що ніяких правил читання не існує і для правильної вимови англійського слова треба просто пам’ятати, як воно звучить.

Навіть зовсім не знаючи німецької мови, можна просто читати німецькі вірші, намагаючись спіймати їх розмір і рифму – і це переважно вдається. В англійській мові мало того що кожне слово читається обов’язково не так, як пишеться – до того ж ще у віршах ці слова читаються не так, як у регулярному тексті. Тому уміння читати звичайний англійський текст нічого не допомагає в читанні англійських віршів. Треба просто знати, як ці вірші читаються – і край.

Ми, розпещені милозвучною й ідеально пристосованою до віршування українською мовою, в якій кожне слово лягає у вірш в точно тому звучанні і точно з тим наголосом, як у регулярній мові, маємо співчувати англійцям, що вони мусять читати під гаслом поезії такі язиколомні й незручновиговорювальні рядки.

Безкінечні ’Tis замість регулярного This is, а також немала кількість апострофів в інших місцях на знак скорочення слів проти їх регулярного написання показують, яку важку боротьбу вів перекладач за кожен рядок Лесі Українки.

Але такі скорочення – то ще малий сабантуй, якого ставити на карб перекладачу просто не випадає. Ми спробуємо подивитись, як передані в перекладі ключові моменти драми.

Перекладач дотримувався поділу на рядки, наявного у Лесі Українки, і в переважній більшості репліки персонажів мають стільки ж рядків, скільки в українському тексті. Це однозначно важливий позитивний момент.

Також у перекладі присутні рими там, де у Лесі Українки йде римований текст, й неримовані вірші перекладу відповідають таким же неримованим рядкам оригіналу. Це теж очевидний позитивний момент.

Разом з тим навіть неозброєним оком видно, що рядки англійського перекладу істотно довші на українські. І це легко підтвердити підрахунком. Наприклад, український текст 3-ї дії містить 23183 знаки, англійський – 28849, тобто на 24 % більше. І ця закономірність поширюється на весь текст. Намагання точніше передати зміст зробило переклад більш багатослівним і важким.

Розглянемо першу репліку «Того, що греблі рве»:

В англійському перекладі я виділив шість місць, де, на мій здогад, треба ковтати голосні, щоб почути якийсь віршований розмір. Це досить багато, і робить вірш важким і неприродним. Це загальна властивість усього перекладу, а не тільки цієї репліки, і ми більше не будемо до цього питання повертатись.

Схема римування ааббввгг точно відтворена в перекладі, і це добре. Зате в українському тексті всі вісім рядків закінчуються на голосні, а в англійському таких рядків тільки два, а шість закінчуються на півголосні -ing та -er. Характерна м’якість українського вірша в перекладі втрачена.

Ритмічна схема українського вірша:

+ – – + – / – + – + – + – / – + – – + – / – + – – – + –

– + – – – + – / – – – + – + – / – – – + – + / – + – – – +

має тільки два однакових рядки – 4-й та 5-й, і в цілому на вісім рядків маємо сім ритмічних схем. Вірш не має регулярного метру і може бути схарактеризований як tempo rubato (літературна наука каже, що vers libre або верлібр мусить бути неримованим; отже, це не наш випадок – до нього наука ще не дійшла, видно, мало 102 років…).

Ритмічня схема англійського вірша – 4-стопний хорей з деякими варіаціями, в основному за рахунок пропусків зайвих (як на мій погляд) наголосів:

+ – + – + – + – / + – + – + – + – / + – + – – – + – / + – + – + – + –

– – + – + – + – / + – + – + – + – / – – + – – – + / + – + – + – +

Отже, ритмічне багатство репліки у перекладі спрощено.

У змісті репліки зникли «місточки» в третьому рядку – замість них стоять «села»; в цілому замість «місточки збиваю» вийшло щось «всі села я стрясаю». «I give no quarter» – «я не даю пощади / не милую». Серед 29 (двадцяти дев’яти!) значень слова quarter останнім, 29-м, словник показує милість, милосердя. Ми, розбираючи переклад, знаємо про що йдеться, тому можемо з цих численних значень вибрати найбільш відповідне. Але що буде думати той, хто не знає змісту, і хоче про нього довідатися з тексту? Ну, англійцеві то воно нічого, думаю, зрозуміло…

Але в цілому можна вважати, що зміст передано вдало.

Гірше стоїть справа з наступною реплікою Русалки:

Якщо перший рядок повністю відповідає оригіналу, то другий рядок має тільки ту перевагу, що він дзвінкий і має точну риму. Значення його – «й освятимо шлюбну обручку» не тільки не відповідає оригіналу, але й вводить абсолютно чуждий мотив церковного освячення. А між тим Леся Українка старанно уникала в «Лісовій пісні» будь-якого натяку на християнство і церковність. Тому цю помилку перекладача я вважаю стратегічним прорахунком, нерозумінням образного ладу драми.

Перейдемо до першої дії. Ось міркування Лісовика про волю:

Тут у перекладі пропав тільки момент поради Лісовичка – «Обминай їх». Але в цілому переклад вдалий.

Цілком вдало і навіть афористично передано розмову Лукаша та Мавки:

Так само вдало передано і наступний фрагмент їх розмови:

Оскільки мої знання в іноземних мовах обмежуються до «ферштейн ніхт», мене трохи здивувало тут he замість звичного для української англійської it. Але вивчення словника показало, що серед усіх значень слова he на передостанньому місці стоїть вказівний займенник той. А звідси випливає: «He Who Dwells in Rock» = «Той, що живе у скелі». Знову ми бачимо – якщо знати, що написано, то все виходить логічно. Мабуть для природного англійця цей вибір правильного значення не становить проблеми.

У першій дії ми зустрічаємось з найбільш прикрою змістовною помилкою перекладу:

Назва cranberry tree відсутня в Оксфордському, Кембріджському словниках англійської мови та в словнику Мерріам-Вебстер. Яндекс-словник твердить, що це значить калина звичайна (Viburnum opulus L.) (відома річ, що москалі краще знають англійську мову, ніж самі англійці).

Слово cranberry словники пояснюють так:

– «the evergreen dwarf shrub of the heather family which yields the cranberry. Genus Vaccinium, family Ericaceae: several species» (Оксфорд).

– «a small, round, red fruit with a sour taste» (Кембріжд).

– «the red acid berry produced by some plants (as Vaccinium oxycoccos and V. macrocarpon)» (Мерріам-Вебстер). Оце Vaccinium oxycoccos – наукова ботанічна назва нашої журавлини (російської клюкви).

– «клюква» (Яндекс словари).

Таким чином, cranberry за одностайною думкою трьох тлумачних словників англійської мови – це наша журавлина, а cranberry tree – відповідно крислата журавлина (развесистая клюква) в хімічно чистому вигляді. В той же час калина (Viburnum) перекладається англійської мовою як guelder-rose, viburnum, snowball tree, snowball bush. Помилка тим більше прикра, що злощасна cranberry стоїть у перекладі скрізь, де в оригіналі стоїть калина. Такий переклад слід визнати вкрай невдалим, таким, що спотворює зміст. Я висловлюю вдячність Еллі Миколаївні Жеребцовій, великому знавцю як біології, так і англійської мови, яка звернула мою увагу на цю помилку.

Трохи багатослівно, але в цілому вдало передано фінальний монолог Мавки:

Тут втрачено характерну українську пестливу форму темненький, але цього мабуть жодна інша мова не передасть.

Подивимось на важливу репліку Мавки з другої дії:

Репліка в перекладі передана на диво точно, постраждало тільки істотне для розуміння драми протиставлення «творить – відкриває кимось створене». Замість цього в перекладі стоїть: «він має свою власну творчу силу».

Наступна істотна репліка Мавки передана дещо прямолінійно:

Замість умисно темної, неясної фрази оригіналу в перекладі – повна ясність: «не можеш ти піднести своє життя до рівня твоєї душі». Тому наступна репліка Лукаша – «Я щось не розберу, що ти говориш» – яка в оригіналі повністю обгрунтована, в англійському перекладі виглядає невідповідною, Лукаш нібито не розуміє цілком ясного твердження Мавки.

Значимий для загальної концепції драми кінець діалогу Мавки та Русалки Польової виглядає так:

На нашу думку, перекладач навіть трохи перестарався, передаючи tempo rubato оригіналу

+ – – + – – + – – + – – – + / + – + – + – – + – + – / + – – + – – +

римованим віршем, близьким до п’ятистопового ямбу:

– + – + – + – – + – + / – + – + – + – + – + – / – + – + – + – – + –

Схема римування в оригіналі аббавв, в перекладі – абаввв (процитовано останні три рядки), тобто відповідність обмежується тим, що римований вірш оригіналу передано рівно ж римованим.

В плані змісту відповідь Мавки (Диви, сестро, я приймаю твою пораду) відходить від оригіналу досить далеко, але слід зважати, що українське слово яса дуже мало поширене; словник фіксує шість різних слабо пов’язаних між собою значень. Для нашого випадку, де це слово має значення жертва, словник не дає іншого прикладу, окрім даного рядка Лесі Українки. Тобто можна припустити, що перекладач не знав, що значить це слово, і передав відповідь Мавки так, як випливає з контексту дії.

Ще одна фактична помилка відзначена Е. М. Жеребцовою у репліці Килини:

Тобто турська корова стала турецькою. Я думаю, що і тут, і в 3-ю дію корова турського заводу потрапила з народної пісні «Ой рикнула коровиця турського заводу», яку Леся Українка сама ж і записала (на жаль, місце запису не позначене). На мою думку, тут ідеться не про Туреччину, а про Турійськ – містечко в 20 км на південний захід від Ковеля. Тобто нормативною була б назва «турійського заводу». Втім, це питання вимагає глибшого з’ясування: 1, реконструкції повного тексту пісні, яка в Лесиному записі виглядає контамінацією строф з різних пісень; 2, дослідження географії записів варіантів пісні; 3, пошук фактичної основи пісні (власне племінного заводу). Все це лежить за межами моєї статті.

Отже, ми не можемо сильно дорікати перекладачу, оскільки текст і для самих українців не вповні ясний.

Теорія кохання, яку Русалка розвиває перед Мавкою, передана так:

(Якщо його зневажать, воно лежить і гниє / неначе непотрібна солома, кинена у воду / воду суєславних (марних) само-докорів, або ще / вкривається цвіллю під холодними дощами каяття.)

Зникло тільки порівняння з покидькою, але в цілому перекладач щасливо вив’язався із нагромадження символістичних порівнянь, передавши їх буквально.

Так само вдало передана репліка Мавки Лісовику:

(Тож, діду, дай мені моє святкове вбрання! / Я знову буду королевою як найкраща в лісі / і щастя упаде до моїх ніг / благаючи схвалення (ласки) з моїх рук!)

Навіть енергійний дієприкметник благаючи передано так само енергійним beseeching.

Єдиний недолік 2-го рядка полягає в тому, що вираз «to queen it» нині вважається зневажливим (корчити / строїти з себе королеву); але, можливо, це негативне забарвлення змісту виникло недавно, а в часі перекладу його не було.

Теорія кохання у викладі Перелесника передана так:

(Для щастя треба шахрайства / І тільки те солодке, / Що несеться й летить вічно!)

Зрада високого стилю тут перетворилась на шахрайство низького стилю, і це, звичайно, недобре. Рима відтворена, а ритм – ні, і це – головна біда в передачі танцювальних епізодів драми. Тут багатослівність і ваговитість перекладу дуже далеко відходить від легкого звинного кружляння оригіналу; намагаючись точно передати зміст, зруйновано струнку форму, яка для танцювальної репліки є головною.

Кульмінаційний діалог Мавки і Марища виглядає так:

Афористична репліка Макви не звучить у перекладі так блискуче, як це потрібно для кульмінаційного моменту. Що значить «давати життя стражданню» – я слабо розумію, але тут неясність перекладу відповідає неясності оригіналу.

Послухаємо тепер Лісовика у третій дії:

Ці важливі слова передані в перекладі цілком відповідно до оригіналу.

Ось побутова суперечка Килини з Лукашем:

Іронія Килининого балює (тішиться як на балу) загубилась у багатослівному описі таверни: «де дурень може дудлити і програвати геть увесь свій одяг». В оригіналі нема ані гри, ані пиття – тут переклад привносить свій зміст.

Фраза Перелесника, яка знаменує перехід до розв’язки (або локальна кульмінація 3-ї дії) звучить так:

Англійську фразу, на мою думку, можна виголосити з належним пафосом, який творить чудо. Але слово deliver має 11 значень, і deliver from – визволяти – стоїть наприкінці списку. Тобто тут ми маємо ту саму проблему, яку вже розбирали при слові quarter – вживання слова у рідкісному значенні (до того ж без from, яке власне вказує на оце специфічне значення). Знову бачимо, що треба знати, про що йдеться, зоб зрозуміти написане. Мені зовсім неясно, чому б не вжити тут простого й однозначного release або set free – до того ж еквіритмічного.

[Тут, звичайно, постає теоретичне питання – якщо генеральна кульмінація драми, на мою думку, припадає на діалог Мавки з Марищем наприкінці 2-ї дії, то чи не зайвою є третя дія, котра мусить поступово нагнітати напругу від повного безсилля на початку до кульмінації на репліці Перелесника? В досконало скомпонованій драмі напруга, переходячи через локальні кульмінації, мусить все підвищуватись аж до генеральної кульмінації, яка мусть припадати або на останню сцену, навість останню репліку (Руфін і Прісцілла), або десь близько до кінця (У пущі, наприклад). В 3-й дії «Лісової пісні» ми маємо епілог – майстерно написаний і з багатьма цікавими локальними моментами, але з погляду загалької композиції надмірно розтягнутий епілог…]

Подивимось нарешті на фінальний монолог Мавки (тільки одну строфу):

Схема римування абба однакова в оригіналі та перекладі. Ритмічна схема оригіналу

+ – – + – – + – / + – – + – – + – – + /

+ – – + – – + – – + / + – – + – – + – – + –

– тристоповий дактиль, в перекладі

– – – + – + – + / – + – + – + – – – + /

– + – + – + – + – – + / – + – – + – + – +

– досить громіздкий п’ятистоповий ямб. Це навіть якщо не зважати, що третього рядка перекладу вистачить на два рядки оригіналу (при тому, що обидва містять по 10 складів!). Ритміка перекладу невідповідна і незграбна.

Із змістом теж не все бездоганно: в першому рядку ми бачимо, що люду будуть шукати Мавку, чого немає в оригіналі; в третьому рядку Мавка бере на себе значно більше обов’язків: «їхню журбу я буду оплакувати, їхні радощі будуть приносити мені втіху», і до того ж в четвертому рядку зобов’язується промовляти до них ніжно – всього цього теж в оригіналі нема. Тобто зміст передано досить довільно, із значними доповненнями проти оригіналу.

Які ж висновки можна зробити з проведеного аналізу? Не буду критись – я приступав до розбору з твердим наміром не лишити від перекладу каменю на камені, але розбираючи його детально, слово за словом і елемент за елементом, я переконався, що в цілому його можна вважати вдалим, що перекладач доклав немало зусиль для відповідної передачі оригіналу, і в ряді місць йому це дуже добре вдалося. Титул «чудовий» до цього перекладу, безперечно, не пасує, але «ретельний, старанний» – годяться. Втім, для більш зваженої оцінки варто порівняти його з іншими англійськими перекладами.

Найбільшим промахом щодо змісту є, звичайно, «крислата журавлина», а щодо форми – багатослівність і (як наслідок) незграбність, неудобовимовлюваність. З формою ми, звичайно, нічого не вдіємо, а от журавлину треба було замінити на калину (для цього ж і призначаються редактори у виданні, чи не так?) або принаймні застерегти у передмові чи примітці таку помилку.

Але цього не було зроблено, і це наводить на сумні думки – що твори в нась друкують, але не читають ні перед тим, ні після того. Переклад був зроблений чи не 70 років тому, і здається був час на поправки. Але ніхто за цей час цього перекладу не читав. Далебі, мало одного Інституту Лесі Українки, треба ще два або три йомук на підмогу відкрити…

Отже, переклад П. Канді дає англомовному читачу загалом вірне уявлення про драму Лесі Українки, а для нас він може бути корисним як матеріал для reverse engineering of text, зворотнього перекладу й розбору тексту, що безперечно, сприятиме кращому опануванню англійською мовою.

22 – 27 жовтня 2013 р. в Києві