Григорій Квітка-Основ’яненко


(1778 - 1843) 

Україна кінця XVIII ст. знову дає постаті, що рівнем своїм сягають європейських вершин, а власними діяннями закладають підмурівок європейської слави для своєї нації.

Такою постаттю був Григорій Федорович Квітка, що від свого помістя Основа прибрав собі псевдонім Основ'яненко. На долю його – нащадка славного колись козацько-старшинського роду Квіток, що мав чимало заслуг у військових справах слобідських козацьких полків, - випав важкий вибір. Ким і яким бути, як зберегти себе і традиції свого роду, не гублячи честі і слави предків.

Усе, що було святим, - вільний дух козацтва, доблесні заслуги перед Вітчизною – потоптано. Душа роду Квіток втратила одне крило – ратне, лишилося тільки те, що живилось любов'ю до освіти та науки. У домі братів Григорія Федоровича бував Сковорода, дух великого філософа і вчителя жив тут і багато в чому визначив майбутній життєвий шлях письменника, їхня картинна галерея, домашній оркестр, аматорський театр славилися в усьому повіті. Але козацькі шаблі та пістолі – тепер лиш прикраси на стінах. Цінні, дорогі прикраси... Тому честь роду і славу свого народу Григорій Квітка захищатиме словом.

 

БІОГРАФІЯ

ТВОРИ

КРИТИКА

 ВІДЕО