Ірина Жиленко

(1941-2013)

Цілком вийшовши із шістдесятницької естетики, Ірина Жиленко, проте, є не оратором, як чимало шістдесятників, а дослідником людської душі і, якщо можна так висловитись, душі суспільства.

У світі Ірини Жиленко немає болісного роздвоєння між плоттю і духом, між земним і небесним, між вічним і минущим: яке ж бо роздвоєння у світі гармонії? Спокій, затишок, маленькі земні радощі, примирення зі світом і з собою — це ті емоційкі й етичні константи, за якими легко впізнаєш поезію письменниці.

Символи, образи І. Жиленко — місткі й незатуманені, часом вони чи не напівфольклорні. Її твори позначені синтезом позірно простого, «незакучерявленого» викладу та глибоко своєрідної, несподіваної думки.Парадокси, оксюморони, поєднання (і навдивовижу органічне) високого, піднесеного із буденним, низьким — улюблена гра авторки.

Гедоніст і стоїк, гуманіст і скептик, мудрець, спраглий пізнання, і переконаний агностик, для якого таїна назавжди залишиться Божою таїною, — все це вона, Ірина Жиленко. Така багатоликість у єдиному для неї цілком природна.

Біографія

Твори

Популярне:

• Вікно в сад
• І світла алея
• Спадав той день фіалками у сніг
• Уривки з поеми Цар-Колос. Неопубліковані вірші
• Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером
• Казки буфетного гнома
• Мої улюблені англійські вірші
• Вуличка мого дитинства

Збірка Світло вечірнє:

Світло вечірнє

• Світло вечірнє
• Там, за осінньою горою...
• Моя самотність — солодкий хрест
• День мій, світлий і тихий...
• Усе збайдужіло мені...
• Не гнівайся, що не приходжу в гості...
• На великій воді і каміння пливе...
• Деньок осінній тягнеться спокволу...
• Проминули святого Іллю...
• Фаянсовий домик засніжений...
• На вазончику стільки сердець...
• Зелена свічка в міднім свічнику...
• У серці біль, мов свічечка розквітла...
• Якщо ти не пішла у кіно...
• Може, це і останнє літо...
• Сонце вже низьке і смутнувате...
• Натюрморт із квітами
• Літній ранок
• Коло за колом
• Я дописала Вам листа...
• Civitas solis
• Півонії, кольору вишні...
• Вже не варю я зелених борщів...
• Страсна п'ятниця
• Був ранок з голосом зозулі...
• Рідіє сад щомиті і щодня...
• Осінні зійшли холоди...
• Під вікном на дзиглику сиджу...
• Коли вже — ні вогню, ні диму...
• Сяду. Заб'юсь у куток...
• Ціле літо, цілу вічність, день при дні...
• Читаю в дощ
• Вітер носить...
• Художник
• А сад іще й не цвів...
• Нема куди старенькій поспішать...
• Вітер підхопив мою печаль...
• Перелітую літо...
• Зимова ніч. У сніжному вікні...
• Сніг ішов, аж поки впав...
• Хатка
• Ще можна по білому світу іти...

Сльоза за сльозою

• Я все життя чогось чекала...
• Перший сніг на трави ліг...
• Померли всі слова. І навіть найсумніші...
• Я сьогодні не та, що була...
• І учора, і сьогодні...
• Ніч промине...
• Для чого висаджувать квіти...
• День по дневі зима відмира...
• Я з тобою крізь смерть пройшла...
• Відзолотилось і відлистопадилось...
• Золотий метелик над городом...
• Слава Богу — тиша тиш...
• Я не живу. Я просто піч топлю...
• Так мало ми жили. І так багато!
• Мій сильний, мій приборкувач життя!..
• З кожним роком дорожчає час...
  
• Старіть — як зіходить в дитинство...
• Чомусь не пишеться мені...
• Земля забрала милого...
• Я вранці думаю: от знову день прийшов...
• Я колись жила у казці...
• Всі забули про мене...
• Село в димах, роздимлене, їмлисте...
• Вже я звусь не Ірина, на жаль...
• Вогнем вечірнім з висоти...
• Не владні, не багаті і не визнані...
• Горить одне віконце в домі...
• Тиша впала, мов сніг на голову...
• Сходинка — і задишка...
• Уже я мислю, як дощі, як небо...
• В сутінках — чи юні, чи старі...
• Плаче небо. Може, по мені?..
• Полем зораним ходить крук...
• Я мовби знала, що настануть дні...
• Я далі не піду...
• Вчора я одвернулась од себе...
• Такий був рік, що хай собі іде...
• Я Господу і досі не простила...
• На самому краї — провал у стіні...
• Ледь не вмерла стара...
• По грозі
• Київські палісади — розкоші бідноти...
• Молитва
• Заведу котисько чорне...
• Вікно у сад ІІ
  

Соло на сольфі

• Радість
• Неспокій
• Дума над попелищем
• Балада про старий рояль
• Літак
• Матері коханого
• А я живу. В тінях і плямах сонячних...
• Ідуть обережні верблюди...
• Купальське
• Синіють, вбирають вечір...
• Кошеня золоте по паркету бродить...
• Спадав той день фіалками у сніг...
• Громи навально бігають по стрісі...
• Грай же... В дощів міріаднім танці...
• Прядуть тополі сміх і дзвін...
• Сад
• Післягроззя
• Жіноче
• Під ранок біліє в пітьмі плече...
• Стареньке сонечко розкунялось...
• Повний човен плеску і зітхання...
• Сивина засмученим лебедем...
• Хтось голубий, безмовний...
• Прийшло! Чи плач, а чи кричи...
• Вибухне ранок! І в очах райдугою...
• Тихий, жалібний крик птаха...
• Розлук осінній дощопад...
• І знову осінь. Ходять місяці...
• Коли остання сонячність на платті...
• Спорхнули весла. Ніч. Мовчи, мовчи...
• Я чекаю тебе на східцях...
• Зросла вечірня квітка прохолоди...
• Запахло дощем... Передосінні дачі...
• Одквітувало маками лице...
• Червоні вітрила

Останній вуличний шарманщик

• Коли пішло дитинство...

Всесвіти

• Сутінки
• Мойра
• Ельдорадо
• Золотий вік
• Агасфер
• Ріг достатку
• Марія
• Фінал

Із зими — у весну

• На схилі дня
• Зима
• Серце
• Такий собі сіренький день...
• Нічна весна
• Щось зробилося з небом
• Трамвайна зупинка
• Ех, змінити би шубу на плащик...
• Кімната. Перший день весни
• Заздрість
• Бджоли
• Господиня карнавалу
• Та й доки мені писать?..
• Облога (поема)
• Жіночі імена (поема)
• От історія — так історія (Андерсеніана)
• Місяць на золотій нитці (міська казочка)

Осінні мотиви (цикл)

• 1. Вечірні шиби
• 2. Недуга
• 3. Казка
• 4. Пес
• Синє сонечко
• У мене є друг

Критика

• Поетична суб’єктивність у віршах Ірини Жиленко
• Свято буття у театрі надії, або запросити на ювілей
• Смислові контури поезії Ірини Жиленко
• Пані Іра
• Літературні маски у творчості Ірини Жиленко
• "Homo Feriens" – "минуле і думи" Ірини Жиленко
• Своєрідність моделювання казкового світу у творах І. Жиленко для дітей
• Творчість Ірини Жиленко як культурний феномен
• З грона шістдесятників
• Вікно у сад Ірини Жиленко
• Штрихи до індивідуального стилю І. В. Жиленко
• Ірина Жиленко в літературознавстві та літературній критиці: спроба наближення до письменника-інтелігента
• Українські шістдесятники в романі-спогаді І. Жиленко „Homo feriens”
• Осмислення творчої платформи І. В. Жиленко
• «Міський текст» поезії І. Жиленко
• Що святкує Ірина Жиленко
• Небесна ластівка
• Лексико-стилістичні особливості книги спогадів "Homo Feriens" Ірини Жиленко
• «І те життя було мені як свято!»
• Міфопоетична парадигма поезії Ірини Жиленко
• Карнавалізаія буденного життя в поемах Ірини Жиленко

Відео

• Зустріч Ірини Жиленко з читачами
• Лекція Невідома Жиленко
• Ірина Жиленко. Homo Feriens: презентація спогадів
• Валерій Чигляєв читає вірші Ірини Жиленко

Аудіо

Ірина Жиленко. Любов